Перейти до змісту

← На головну

Юрій Кульчицький

Юрій-Франц Кульчицький (1640–1694) — український козак, розвідник і підприємець, який заснував кавову традицію у Відні, а згодом і в усій Європі. Свої знання про приготування кави він здобув у Криму під час турецького полону, відвідуючи кав'ярні Бахчисарая, Феодосії, Гурзуфа та Алушти.

Огляд (Overview)

Кульчицький — одна з найцікавіших постатей українсько-європейської історії, чий внесок у європейську культуру залишається маловідомим у Великій Україні, але добре шанованим у Галичині та Австрії. Народився в с. Кульчиці на Львівщині. Учасник сутичок із турками на півдні України, потрапив у турецький полон, де опанував турецьку та кримськотатарську мови. Після викупу з полону служив розвідником під час облоги Відня 1683 року, де його знання мов і звичаїв супротивника мали вирішальне значення. Після перемоги отримав 300 мішків захопленої кави й відкрив першу віденську кав'ярню «Синя пляшка».

Біографія

Козак і полон у Криму

Юрій Кульчицький брав участь у численних сутичках із турками на території нинішнього Півдня України (тодішнього Дикого Поля). Разом із побратимами-козаками він перейняв у ворогів звичай заварювати й вживати міцну східну каву — це допомагало не заснути під час нічних варт, оскільки за порушення варти козаків чекало суворе покарання.

В одній із сутичок із переважаючими силами турецької кавалерії Кульчицький потрапив у турецький полон. Кілька років провів у Бессарабії та Криму як «розконвойований» заручник. За цей час він досконало опанував турецьку та кримськотатарську мови. Відвідуючи кав'ярні Бахчисарая, Феодосії, Гурзуфа та Алушти, він освоїв технологію приготування кави.

З неволі Кульчицького викупили сербські купці — так вони віддячили йому за послуги перекладача.

Розвідка та битва за Відень

Після звільнення Кульчицький приєднався до об'єднаного європейського війська під керівництвом польського короля Яна III Собеського. Разом із козацькими полковниками Палієм, Апостолом, Булигою, Вороном та Іскрою він прийняв пропозицію взяти участь у кампанії.

Завдяки знанню мов і звичаїв супротивника Кульчицький провів блискучий розвідувально-диверсійний рейд у тилу турецької армії. Він міг легко перевтілитися в турецького офіцера чи купця. Отримана ним інформація про реальні сили ворога та плани його наступу мала вирішальне значення для перемоги об'єднаного європейського війська в битві 12 вересня 1683 року.

Кавова справа

Після виходу на спочинок Кульчицький отримав від австрійців винагороду, яку сам обрав — усі захоплені у ворога запаси кави в зернах (близько 300 мішків). До нього спроби відкрити кав'ярні в Європі робили вірменські та єврейські купці, але через гіркуватий присмак кава не зажила популярності — Ватикан навіть оголосив її «чортовою сажею».

Кульчицький запровадив у приготування те «ноу-хау», яке задовольнило навіть церкву: він почав додавати до свіжозвареної кави вершки та цукор. Спочатку він сам у кримськотатарському однострої розносив каву на срібній таці вулицями Відня, а потім відкрив першу кав'ярню під назвою «Синя пляшка».

Новітній напій набув великої популярності, в місті почали діяти подібні заклади, а Кульчицький очолив співтовариство продавців кави. Через кілька років він відкрив аналогічний заклад і у Львові, започаткувавши львівську кавову традицію.

Визнання

  • 1862 — одна з віденських вулиць названа на честь Кульчицького — Kolschitzky-Gasse.
  • 1885 — на одному з наріжних будинків цієї вулиці встановлена бронзова скульптура Кульчицького (козак у турецькому строї з тацею кави).
  • Відень — донині існує популярне кафе «Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky».
  • Львів — пам'ятник роботи скульптора Романа Кікти (бронзова скульптура, гранітний постамент). Пам'ятник містить геральдичну стелу з гербом роду Кульчицьких та символічними елементами: алегорія зброї символізує лицарство, мішок із кавовими зернами, що перетворюються на золоті монети — підприємливість, а класичний кавник і філіжанка — поширення кавової культури в Європі. Козацька сережка у вусі («кульчик») обігрує прізвище діяча.

Джерела та посилання