Перейти до змісту

Затоплення Великого Лугу

Затоплення Великого Лугу — одна з наймасштабніших культурно-історичних та екологічних трагедій України у ХХ столітті, спричинена затопленням дніпровських плавнів та козацької спадщини під час створення Каховського водосховища у 1950-х роках.

Огляд (Overview)

Під час спорудження Каховського водосховища заради обводнення та зрошення Півдня України та Кримського півострова радянська влада піддала затопленню величезну територію Нижнього Придніпров'я. На дні так званого «Каховського моря» опинився оспіваний в українських народних піснях та думах Великий Луг — сакральний центр Запорозького козацтва. Затоплення призвело до безповоротної втрати унікальних природних заповідних плавнів, сотні давніх козацьких сіл, зимівників та історичних пам'яток.

Ключові деталі / Підтеми

  • Втрата козацької спадщини: На дні рукотворного моря опинилися території давніх Запорозьких Січей, оспівані козацькі плавні, луги та урочища, а також близько 100 старовинних козацьких сіл, зимівників та хуторів.
  • Врятування могили Івана Сірка: З-поміж багатьох знищених святинь вдалося врятувати від руйнування та затоплення лише могилу кошового отамана Війська Запорозького Івана Сірка, яку було перепоховано в селі Капулівці під Нікополем.
  • Знищення екосистеми плавнів: Дніпровські плавні, заплави та озера, вкриті правічними лісами, виконували роль природного фільтра («легень та нирок») Дніпра та Чорного моря. Плавні кишіли рибою, дичиною та звіриною. За розповідями очевидців, після затоплення птахи упродовж кількох років продовжували кружляти над водосховищем, шукаючи свої колишні гніздовища.
  • Соціальні та моральні збитки: Тисячі українських родин були примусово переселені зі своїх родових земель, що завдало непоправного удару по традиційному укладу життя та національній пам'яті.

Джерела та посилання