Перейти до змісту

← На головну

Арабатська фортеця (пам'ятка на Арабатській стрілці)

Арабатська фортеця (Арабат) — історична фортеця на півночі Арабатської стрілки, згадувана від XVII ст.; сьогодні — під російською окупацією і знову використовується як військовий об'єкт.

Огляд (Overview)

Арабатська фортеця — кам'яний замок з вежею на перешийку Арабатської стрілки між Азовським морем (протока Тонка Вода) та Сивашем (лиман). Назва фортеці та всієї стрілки походить від арабського слова «рабат» / «арабат», що означає «військовий табір» або «військовий пост». Укріплення не виконувало функцій міського дитинця чи лицарського замку, а являло собою утилітарний форт, збудований османами для контролю військового шляху уздовж стрілки. Точний час первинного будівництва невідомий, однак фортеця багаторазово перебудовувалася. Після 1784 р. занепадала, відновлювалася за Кримської війни 1853–1856, знову занепала у ХХ ст. Сьогодні фортеця знову використовується як військовий об'єкт окупаційних військ РФ.

Ключові деталі / Підтеми

  • Походження назви та призначення: назва походить від арабського рабат / арабат — «військовий табір» або військовий пост. Зведена турецьким командуванням як утилітарний форт для перекриття військового шляху стрілкою (яким активно пересувалися запорозькі козаки та імперські війська).
  • Перша писемна згадка: 1651 рік, «Опис України» Гійома де Боплана — «Арабат [Arabat], або Орботек [Orbotec]» — кам'яний замок з вежею на перешийку. Втім, на мапі Південної Сарматії Бернарда Ваповського 1526 року вже фігурує «арабат» (біля гирла Цурюк-Су), що вказує на існування фортеці ще за часів турецького завоювання.
  • Версія Евлія Челебі: турецький мандрівник (1666–1667) пише, що фортецю збудовано за правління хана Мехмеда ІІ Герая (1577–1584) — як оборонний форт після того, як козаки й калмики знайшли слабке місце в обороні півострова біля Арабатського мису.
  • Перебудова за Мехмеда IV Герая: у XVII ст. фортецю перебудували для захисту від набігів донських козаків.
  • Козацькі штурми: запорозькі козаки під проводом кошового Івана Ждан-Рога взяли Арабат штурмом 1668 року; відомі також атаки 1647, 1648, 1675, 1678, 1737 років, а 1739-го козаки під керівництвом полковника Онисима Білого допомогли російським військам захопити фортецю.
  • Занепад і новітня історія: після 1784 р. — невеликий гарнізон і занепад; віднова за Кримської війни 1853–1856 (захист стрілки), потім знову занепад і втрата міського статусу. У ХХ ст. — переховування червоної та білої армій, жорстокі бої Другої світової (німецький земляний вал, доти), зйомки фільму «Служили два товарища» за участі Володимира Висоцького. Камінь фортеці місцеві розтягували на будівництво, розкопки не проводилися. Сьогодні — знову російський військовий об'єкт; руйнування пам'ятки ігнорується окупаційною владою.
  • У художній літературі: у романі французького письменника Жуля Верна «Упертий Керабан» (1883) Арабат є одним із пунктів подорожі героїв навколо Чорного моря; вони зупиняються тут на ніч у місцевому трактирі та через відсутність коней запрягають у карету пару верблюдів.

Джерела та посилання