Перейти до змісту

Примусове переселення цілими колгоспами та демонтаж сіл (1951–1953)

Адміністративно-організаційна тактика радянського уряду у 1951–1953 роках, що полягала у примусовому вивезенні до Кримської області цілих сільськогосподарських колективів (колгоспів, бригад), ліквідації материкових сіл та фізичному демонтажі їхніх будівель для закріплення переселенців на новому місці.

Огляд (Overview)

На початку 1950-х років радянське керівництво стикнулося з масовими втечами українських переселенців із Криму через неналежні побутові умови, відсутність житла та питної води. Аби запобігти самочинному поверненню селян до рідних домівок, урядовими постановами 1951 року (Постанова РМ СРСР № 1849 від 1 червня 1951 р. та РМ УРСР № 1406 від 13 червня 1951 р.) було змінено підхід: замість поодиноких сімей дозволялося й вимагалося переселяти селян виключно цілими колгоспами та бригадами. Для закріплення переселенців запроваджувалася групова (колективна) відповідальність за державні кредити, а хати й надвірні споруди в Україні наказувалося повністю демонтувати й вивозити залізницею до Криму.

Ключові деталі / Підтеми

  • Організаційно-фінансовий механізм:
  • Надання безпроцентних кредитів на 10 років (від 16 до 20 тисяч карбованців на сім'ю), з яких 40% покривала держава.
  • Попередня відправка до Криму будівельних бригад із самих переселенців для зведення житла.
  • Запровадження бригадної та колгоспної відповідальності за неповернення кредитів і закріплення людей.
  • Приклад колгоспу ім. Дзержинського (с. Рижів, Житомирщина): На загальних зборах за участі кримського агітатора з колгоспу ім. Кірова (Зуйський р-н) та енкаведистів під адміністративним тиском було ухвалено рішення про ліквідацію господарства та вивезення усього колгоспу до Криму (з 146 колгоспників 96 проголосували «за», 50 — «проти»). Доля земель та самого села Рижів не обговорювалася.
  • Практика демонтажу сіл (Розважівський район, Київщина): Рішенням Київської облради від 5 грудня 1951 р. було наказано повністю демонтувати житлові та надвірні будівлі бригади колгоспу ім. Петровського Розважівського району, промаркувати деталі та відправити вагонами до Білогірського району Криму (колгосп «Шлях комунізму»). Худобу наказувалося доправити пішим перегоном у розпал лютої зими (до 15 грудня).
  • Вимога Кримського облвиконкому (Дмитро Полянський): Голова облвиконкому Д. Полянський у листі до голови Раднаркому УРСР Дем'яна Коротченка зазначив, що лише колективне переселення цілими бригадами є ефективним. Через відсутність можливості виселити 1400 закарпатських сімей колгоспами кримська влада відмовилася їх приймати, переклавши зобов'язання на Чернігівську, Сумську та Вінницьку області.

Джерела та посилання