Перейти до змісту

← На головну

Перші кроки українізації Криму (1954–1955)

Стислий підсумок: ініціативи ЦК КПУ та уряду УРСР 1954–1955 років щодо розбудови україномовного інформаційного, культурно-мистецького та освітнього простору в Криму (газета «Радянський Крим», гастролі мистецьких колективів, українізація шкіл, кафедра української мови і літератури КПІ), які реалізовувалися в умовах прихованого саботажу з боку місцевого обкому партії на чолі з Дмитром Полянським.

Огляд (Overview)

Після передачі Кримської області зі складу РРФСР до УРСР у 1954 році керівництво ЦК КПУ та уряд у Києві ініціювали низку важливих рішень для формування україномовного культурного, освітнього та медійного середовища для сотень тисяч українців-переселенців. Попри побоювання та завуальований опір місцевого партапарату у Сімферополі, висловлений на березневій партконференції 1954 року, республіканський центр здійснював послідовний курс. Це включало масштабні літні гастролі українських театрів і хорів, виділення кіноустановок, перепідготовку педкадрів, звернення обкому до ЦК КПУ про вивчення української мови у 2–8 класах усіх шкіл, заснування першої україномовної обласної газети «Радянський Крим», створення кафедри української мови і літератури у Кримському педагогічному інституті та Кримському обласному інституті вдосконалення вчителів (ОІППО) та кадрову заміну керівництва області наприкінці 1955 року.

Ключові деталі / Підтеми

  • Партконференція березня 1954 року: Занепокоєння частини місцевої партійно-господарської еліти щодо «широкомасштабної українізації», висловлене на втаємниченій березневій партконференції, що змусило республіканський центр діяти рішуче.
  • Культурно-мистецьке десантування (1954 р.):
  • Літні гастролі найкращих колективів УРСР: Харківського театру опери й балету, Одеського театру музичної комедії, Державного українського хору, Капели бандуристів УРСР, Ансамблю танцю УРСР, Буковинського та Закарпатського народних хорів.
  • Відрядження групи письменників на чолі з Миколою Бажаном (участь у 50-літті від дня смерті А. Чехова) та підготовка ґрунту для Кримського осередку Спілки письменників України.
  • Творчі візити Спілок художників та композиторів України з подальшим відкриттям кримських філій.
  • Безплатна передача Урядом УРСР 99 широкоплівкових та 5 вузькоплівкових пересувних кіноустановок із генераторами для оновлення кіномережі області.
  • «Блокнот агітатора» та преса (1954–1955 рр.): Записка В. Пашка (03.09.1954) про видання «Блокнота агітатора» українською мовою та постанова обкому (08.10.1954) про випуск з липня 1955 р. 5 тис. примірників газети «Крымский комсомолец» українською мовою.
  • Створення обласної газети «Радянський Крим» (1954–1955 рр.): Рішення президії ЦК КПУ від 20 вересня 1954 р. про заснування щоденного україномовного друкованого органу (20 тис. примірників). Звернення Миколи Підгорного в серпні 1955 р. до ЦК КПРС задля подолання саботажу Полянського та рішення від 30 вересня 1955 р. про ліміти передплати по районах.
  • Шкільна українізація та подолання кадрового дефіциту (1954–1956 рр.):
  • Записка Кримського обкому КПУ до ЦК КПУ (1955 р., Документ № 66) про обов'язкове вивчення української мови та літератури з 2 по 8 класи в усіх школах області з 1955/1956 н. р.
  • Гострий кадровий дефіцит: з 2193 вчителів початкових класів лише 94 володіли українською мовою. Потреба в 1500 україномовних учителях та запит до ЦК КПУ і Міносвіти УРСР про направлення 600 учителів мови й літератури з України з тимчасовою погодинною оплатою.
  • Перепідготовка у 1954 н. р. майже 1,5 тис. учителів у Кримському педагогічному інституті та Кримському обласному інституті вдосконалення вчителів (ОІППО) та обласному інституті післядипломної освіти, а директорів шкіл — у Києві.
  • Створення посад 3 інспекторів-методистів в обласному ВНО та по 1 інспектору-методисту у 10 міських і районних відділах народної освіти (Сімферополь, Севастополь, Керч, Ялта, Євпаторія, Феодосія, Джанкой, Білогірськ, Саки, Красногвардійське), а також кабінету української мови та літератури при обласному ІПО.
  • Вища українознавча освіта (1954–1955 рр.): Створення відділення української мови і літератури при історико-філологічному факультеті КПІ (1954) та першої кафедри української мови і літератури на чолі з П. М. Киричком (1955).
  • Відставка Дмитра Полянського (кінець 1955 р.): Позбавлення Полянського посади першого секретаря Кримського обкому за саботаж гуманітарних ініціатив Києва. Наступник Василь Ком'яков прискорив українізаційні процеси.

Джерела та посилання