Перейти до змісту

← На головну

Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський — античне грецьке місто-держава (поліс) у Південно-Західному Криму біля Севастополя, нині Національний заповідник «Херсонес Таврійський». З 23 червня 2013 р. — об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; після російської окупації Криму 2014 р. перебуває під загрозою руйнування та незаконної трансформації.

Огляд (Overview)

Херсонес (давньогрецькою — «острів») засновано як грецьку колонію; розкопки руїн розпочато 1827 р., систематичні — з 1876 р. На території виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, будинків з басейнами на дощову воду, лазень, господарчих і ремісничих споруд, понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб), а також численні поховання з багатим інвентарем. Колекція заповідника формувалася понад сто років і на час окупації 2014 р. налічувала понад 200 тисяч предметів побуту, культурного та релігійного призначення — одна з найбагатших археологічних збірок Європи.

23 червня 2013 р. на 37-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Камбоджі Херсонес було включено до Списку всесвітньої спадщини разом із хороно — сільськогосподарською округою (chora) навколо міста. Це сьомий об'єкт в Україні, визнаний ЮНЕСКО. Рішення було одностайним; єдине зауваження стосувалося величезної православної церкви-новобудови в центрі городища, що, на думку археологів, шкодить пам'ятці.

Після окупації Криму РФ (2014) заповідник було вилучено з української юрисдикції, передано у федеральну власність РФ, перетворено на релігійно-пропагандистський об'єкт і піддано руйнуванню через незаконні розважальні заходи, забудову та військове освоєння хори.

Ключові деталі / Підтеми

  • Статус ЮНЕСКО та позиція України: Включення до Списку всесвітньої спадщини (2013) охоплювало саме городище й хороно. ЮНЕСКО не визнало російської юрисдикції над об'єктом і офіційно припинило співробітництво з музеєм-заповідником на період тимчасової окупації Криму.
  • Привласнення РФ (2015): 3 жовтня 2015 р. уряд РФ розпорядженням вніс заповідник до федеральної власності («об'єкти культурної спадщини федерального значення») та перейменував на «Державний історико-археологічний музей-заповідник „Херсонес Таврійський“». 5 грудня 2015 р. президент РФ В. Путін указом вніс його до «особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів РФ» (чинність з 1 січня 2016 р.).
  • Перетворення на «Мекку російського православ'я»: За вказівкою Путіна Херсонес намагаються перетворити переважно на релігійний об'єкт; звідси тривога МЗС України та громадськості. 22 грудня 2015 р. «влада» анексованого Криму вивезла заставний і пам'ятний камені Свято-Володимирського собору до російського міста Владимир. Аналітичний огляд Кримської правозахисної групи «Стан національного заповідника „Херсонес Таврійський“ згідно з нормами та стандартами ЮНЕСКО» презентовано 25 грудня 2015 р. у Києві.
  • Незаконна забудова та реконструкція: Будуються сенсорні кіоски, оглядовий майданчик із панорамною інсталяцією, бетонний постамент під макет, нова прохідна біля «вежі Зенона»; будматеріали складують на території городища, будівельне сміття розкидається по заповіднику, техніка знищила трасування середньовічного храму та порушила культурний шар. Фінансує втрату автентичності російський Фонд «Моя історія» (угода з музеєм-заповідником за погодженням Мінкультури РФ). Для духівника Путіна владики Тихона зводиться «музей християнства».
  • Фестиваль «Опера в Херсонесі» (2018–2019): На територію заповідника завезено 15 фур металоконструкцій та дизель-генераторну підстанцію, встановлено 4 сцени, 3 екрани, трибуну (загалом ~500 тонн), світло й звук потужністю 50 кВт — просто на древніх руїнах. Середньовічні арочні камені та античну колону викинуто як сміття; важка техніка рухалася культурним шаром. Експертиза від 22.05.2018 р. виконана Бєляєвим Л. А. (Інститут археології РАН), Замжицькою О. М. та Свіріною О. В.
  • Загрози хороно (Юхарина балка, півострів Маяковий): Заповідник мав 450 га землевідведень у Севастополі, зокрема 160 га («10-та ділянка» в Юхариній балці) — колишній танкодром, найкраще збережена частина хори, завдяки якій об'єкт номіновано до ЮНЕСКО. У квітні 2016 р. російські військові закатали в бетон ділянку античної садиби на півострові Маяковий (котлован 250×250 м, 2 м завглибшки). Взимку 2018 р. бульдозер зніс античну садибу III ст. під майбутнє фондосховище.
  • Берегоукріплення: Близько 70% периметра стародавнього міста припадає на морський берег. План берегоукріплення — 200 млн руб. лише на проект, до 4 млрд руб. за попередніми розрахунками робіт (виконання рекомендації ЮНЕСКО 2013 р.).
  • Міжнародний моніторинг: 13 квітня 2018 р. Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення про моніторингову місію до окупованого Криму; у жовтні 2018 р. на 205-й сесії констатовано відсутність у України доступу до своїх об'єктів спадщини. Фіксуються незаконні розкопки та вивезення культурних цінностей з Криму.
  • Список під загрозою (ініціатива ІКОМОС, 2015): навесні 2015 р. Український національний комітет ІКОМОС ініціював включення «Античного міста Херсонес Таврійський з хорою» (разом із Бахчисарайським ханським палацом) до Списку пам'яток під загрозою за п. 4 ст. 11 Конвенції ЮНЕСКО 1972 р. Резолюція 18-ї ГА ICOMOS (Флоренція, листопад 2014) визнала Херсонес і інші об'єкти в Криму невід'ємною частиною спадщини України під захистом законодавства України та Гаазької конвенції 1954 р. Див. Конвенція ЮНЕСКО 1972 і захист спадщини окупованого Криму.

Суперечності та відкриті питання

  • РФ стверджує «збереження» об'єкта (берегоукріплення, музеєфікація), тоді як Україна, ЮНЕСКО та правозахисники фіксують руйнування автентичності, незаконну забудову, військове освоєння хори та перетворення наукової пам'ятки на релігійно-розважальний майданчик.
  • Питання долі понад 200 тисяч музейних предметів та неможливості України контролювати їх збереження залишається відкритим.

Джерела та посилання