Перейти до змісту

← На головну

Сулейман Сулькевич

Сулейман Сулькевич (Матвій Олександрович Сулькевич; 1865–1920) — генерал-лейтенант, голова Першого Кримського крайового уряду (1918), військовий та державний діяч. За походженням належав до знатного шляхетського роду литовських татар (татар-липка), чия історія тісно пов'язана з Кримом.

Огляд (Overview)

5 червня 1918 року німецьке окупаційне командування (генерал Р. Кош) доручило Сулейману Сулькевичу формування крайового уряду на півострові. Він очолив Перший Кримський крайовий уряд (1918), поєднуючи посади прем'єр-міністра, керуючого міністерством закордонних справ і міністра внутрішніх, військових та морських справ. Восени 1918 року уряд Сулькевича розпочав переговори з Києвом щодо приєднання Криму до Української Держави гетьмана Скоропадського на правах автономії. Після розпуску кримського уряду Сулькевич обіймав посаду начальника Генерального штабу збройних сил Азербайджанської Демократичної Республіки, де в липні 1920 року був розстріляний більшовиками.

Ключові деталі / Підтеми

  • Біографія та військова кар'єра: Народився 20 липня 1865 р. у селі Кемейші Лідського повіту Віленської губернії. Закінчив Воронезький кадетський корпус (1883), Михайлівське артилерійське училище (1886) та Миколаївську академію Генерального штабу (1894). Учасник китайського походу (1900–1901), російсько-японської та Першої світової воєн. З 1915 р. — генерал-лейтенант, у 1916–1918 рр. — командир Першого мусульманського кінного корпусу.
  • Очолення Кримського уряду: 5 червня 1918 р. отримав владу від генерала Р. Коша. 21 червня оголосив склад уряду. В уряді спирався на кримськотатарсько-німецьку групу (Джафер Сейдамет, Арслан Ахматович), яка відстоювала державну самостійність Криму та тісний зв'язок із Курултаєм.
  • Державотворчі ініціативи та переговори з Україною: Оприлюднив курс на залучення широких суспільних верств, відбудову урядових установ, міжнаціональний мир і нейтралітет. Звернувся до Курултаю щодо створення посади статс-секретаря з татарських справ. Восени 1918 року після економічної блокади пішов на переговори з Києвом і підписав проєкт угоди про автономію Криму.
  • Служба в Азербайджані та загибель: З грудня 1918 року — начальник Генерального штабу збройних сил Азербайджанської Демократичної Республіки. Ініціатор військово-патріотичного мирного договору між Азербайджаном і Грузією (липень 1919 р.). У травні 1920 р. заарештований у Баку більшовиками та розстріляний 15 липня 1920 року.

Джерела та посилання