Перейти до змісту

← На головну

Воронцовський палац (Алупка)

Воронцовський палац (також Алупкинський палац-музей) — архітектурна пам'ятка XIX століття в Алупці (Південний берег Криму), колишня резиденція генерал-губернатора Новоросії графа Михайла Воронцова. Нині — палац-музей, один із найвідвідуваніших туристичних об'єктів Криму.

Огляд (Overview)

Палац будувався протягом 20 років (1828–1848) і обійшовся в 9 мільйонів рублів, не враховуючи примусової праці кріпаків і солдатів саперного батальйону. Проєкт змінювався кілька разів, а архітектори змінювали один одного. Унікальність споруди — у поєднанні тюдорівського (англійського середньовічного) та мавританського стилів, що гармонійно вписується в кримський ландшафт.

Архітектура

  • Архітектори: спочатку Франц Боффо (палац в Одесі) і Томас Гаррісон, згодом Едвард Блор — історик, архітектор і реставратор, який працював для британського королівського дому. Блор жодного разу не відвідав місце будівництва, проєктуючи лише за планами місцевості.
  • Стиль: поєднання тюдорівського (західний фасад — круглі вежі, зубчаті стіни, вузькі вікна-бійниці) та мавританського (південний вхід — підковоподібна арка з різьбленням по гіпсу, напис арабською «Немає переможця, окрім Аллаха», повторений шість разів). Південний фасад навіяний палацом Альгамбра в Гранаді (Іспанія).
  • Фундамент: єдина в Україні будівля, фундаментні плити якої залиті свинцем для сейсмостійкості.

Історія

Будівництво (1828–1848)

Генерал-губернатор Новоросії Михайло Воронцов був одним із перших, хто почав освоювати Південний берег Криму. Англофільство Воронцова визначило остаточний архітектурний вибір на користь Едварда Блора, прихильника тюдорівського стилю.

Власники та націоналізація

Палац переходив у спадок між гілками роду Воронцових. Після встановлення радянської влади в Криму його націоналізували, і 1921 року тут відкрили музей.

Друга світова війна та окупація

Під час німецької окупації Криму палац не зазнав пошкоджень від бомбардувань. Окупаційна влада видала охоронний документ для музею та проводила екскурсії для офіцерів. Відступаючи 1944 року, загарбники вивезли до Німеччини 537 експонатів (не всі повернуто). Доглядач музею Степан Щеколдін, який зберіг палац, отримав 10 років ГУЛАГу як «колаборант».

Ялтинська конференція (1945)

У лютому 1945 року в палаці розмістилася делегація Великої Британії. Саме тут 8 лютого 1945 року остаточно визначили кількість країн-учасниць установчої конференції ООН та час і місце скликання першого зібрання країн-членів ООН.

Післявоєнний період

Після завершення Ялтинської конференції палац протягом 10 років використовувався як урядова дача НКВС. Лише з 1956 року він знову став музеєм. Основний фонд нараховував 27 000 експонатів.

Колекції

  • Картинна галерея: зібрання західноєвропейських майстрів Англії, Фландрії, Голландії, Італії, Франції. Представлені твори П. Снейєрса, К. Нетшера, Карло Маратті, Вільяма Гогарта, Джорджа Доу, Річарда Бромптона та інших.
  • Бібліотека: збудована в 1840-х роках, нараховувала 25 000 томів. До нашого часу збереглося лише 10 000. Бібліотека в Алупці — єдина з бібліотек Воронцова, що збереглася (Одеську передано університету, Тифліська зникла, Петербурзьку розпродав син Воронцова).

Сучасний стан

У 2018 році фірма ТОВ «Меандр» розпочала реконструкцію даху палацу (367 млн рублів). У червні 2019 року сильний дощ зірвав тимчасову покрівлю, що призвело до затоплення музею. Постраждали стіни, інтер'єри та експонати. Палац також використовувався як натура для кінозйомок.

Джерела та посилання