Перейти до змісту

← На головну

Уго Таркетті

Іджиніо П'єтро Теодоро Таркетті (псевдонім — Уго Таркетті, 1839–1869) — класик італійської літератури, один із провідних учасників літературно-мистецького руху «Скапільятура» (Scapigliatura).

Огляд (Overview)

Попри коротке життя, Уго Таркетті встиг створити кілька значущих прозових творів, що стали етапними для італійської літератури XIX століття. Серед його ключових доробків — роман «Фоска» (екранізований у 1981 році Етторе Сколою під назвою «Любовна пристрасть») та роман «Шляхетне безумство» (італійська назва Una nobile follia, виходив також під заголовком «Драми з життя військових»). Хоча письменник особисто ніколи не відвідував Крим, саме добі Кримської війни 1853–1856 років присвячено роман «Шляхетне безумство», де Крим зображено як трагічний фактор, що зламав життя головного героя.

Ключові деталі / Підтеми

  • Рух «Скапільятура» та спадщина: Таркетті належить до романтично-декадентського напряму в італійській літературі, що протиставляв себе міщанству та традиційному академізму. Його твори висвітлюють темні сторони людської психології, конфлікт особистості із суспільством та безумство.
  • Роман «Шляхетне безумство» та антивоєнний пафос: Твір побудовано як багаторакурсну розповідь від кількох оповідачів. Головний герой — італійський художник Філіппо Спорта (який ховається під ім'ям Вінченцо Д.) — потрапляє до сардинської армії на 8-річну службу. Твір гостро критикує армійську систему («Там, де ламається воля і народжується навчений вбивати солдат, — гине людина»), корупцію, безправ'я солдатів та муштру.
  • Відображення Кримської війни: Кульмінацією роману є змалювання жорстоких боїв у Криму та на Чорному морі: Інкерманська «Бійня» в тумані, Синопська морська битва, бої під Силістрією, Варною, Альмою, Балаклавою, на Чорній річці, Сапун-горі, затоплення кораблів біля Євпаторії й Херсона, а також штурм Малахового кургану. Автор змальовує суворий кримський клімат, крижаний вітер, холеру та жахливі практики війни, коли позиції зміцнюють трупами загиблих солдатів і коней.
  • Епізод з убивством поляка та самогубство: На аванпосту під Малаховим курганом Філіппо вирішує не стріляти у ворогів, проте змушений застрелити ворожого кавалериста. Перед смертю той виявляється молодим поляком, примусово забраним у солдатчину. Це вбивство глибоко травмує героя, спонукає його дезертирувати, переховуватися в оселях кримських татар, а згодом повернутися до Італії під чужим ім'ям. Згодом Філіппо чинить самогубство, вистреливши собі в обличчя, щоб дати змогу справжньому Вінченцо Д. позбутися боргів та почати нове життя.

Джерела та посилання