Перейти до змісту

← На головну

Судацька фортеця (Генуезька фортеця)

Судацька (Ґенуезька) фортеця — комплекс середньовічних фортифікаційних споруд у Судаку, одна з найвідоміших пам'яток фортифікаційного мистецтва Криму. Після російської окупації 2014 року зазнала руйнувань і непрофесійних «реставрацій», що загрожують її збереженню як унікальній пам'ятці.

Огляд (Overview)

Комплекс фортифікаційних споруд у Судаку, відомий нині як Ґенуезька фортеця, неодноразово зазнавав руйнувань, змінював назву, приналежність і відновлювався. За свідченнями істориків, мури тут (у Сурожі / Солдайї) почали зводити у III ст. н. е.; згодом фортецею володіли хозари, готи, візантійці, венеціанці, ґенуезці, османи. Нової руйнівної «навали» фортеця зазнала 2014 року — і, як часто в її історії, орда знову прийшла зі Сходу.

Від 1958 року Ґенуезька фортеця є філією Національного заповідника «Софія Київська». Україна подала її кандидатом на внесення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (2007), але розгляд заявки призупинено через окупацію. Окупаційна влада створила так звану «ДБУ РК Музей-заповідник Судацька фортеця», яка щороку приймає близько 200 тис. туристів.

Ключові деталі / Підтеми

  • Історичні перебудови: османи перетворили католицький храм на мечеть Падишах Джамі; з 1771 року росіяни розмістили в фортеці кирилівський полк і збудували казарми, а мечеть — на православну церкву.
  • Фестиваль «Ґенуезький шолом»: з 2001 року в фортеці щороку відбувається фестиваль середньовічних бойових мистецтв; 2014 року організатори заборонили в'їзд чотирьом українським клубам реконструкторів. Квиток на фестиваль коштував 600 руб. (відвідання фортеці в інший час — 200 руб.).
  • Обвал вежі (листопад 2015): у ніч з 16 на 17 листопада 2015 року одна з веж фортеці обвалилася — наслідок господарської діяльності (будівництво готельних приміщень і туалетів) під керівництвом «музейних» ділків». Натомість проведено «реставрацію» найнятими будівельниками без досвіду — зроблено бетонний фундамент і змуровано копію вежі на автентичному камінні сучасним цементним розчином.
  • Загроза зсувів: над фортецею нависли два язики зсувів; за словами Нелі Куковальської, існує загроза їх просування в бік західної стіни через зростання сейсмічної активності. Маркери моніторингу було встановлено 2006–2008 років, коли зафіксували вертикальну тріщину.
  • Фірма «Меандр»: з минулого року реставрацію доручено петербурзькій фірмі «Меандр», яка одночасно веде роботи на десятку пам'яток півострова (Бахчисарайський палац, Мітридатські сходи в Керчі, Воронцовський палац-музей у Алупці, монастир Сурб-Хач, садиба Палласа в Сімферополі, Чеховський будинок у Ялті, «Ластівчине гніздо»).
  • Кінозйомки: у фортеці знімають кіно; декорації російського фільму стоять на території вже не перший рік, псуючи панораму (зокрема додаткова арка).

Суперечності та відкриті питання

  • Професійна реставрація проти «бетонної копії»: фахівці Національного заповідника «Софія Київська» (Неля Куковальська) називають дії окупаційної влади та новоствореного музею «варварським втручанням у тіло пам'ятки» й «злочинною недбалістю», натомість окупанти продовжують будівельні роботи та риття котлованів під стінами фортеці (2016).
  • Статус під окупацією: де-юре фортеця досі підпорядкована очолюваній Н. Куковальською українській установі, але де-факто контролюється окупаційною «ДБУ РК». Україна продовжує просування пам'ятки до ЮНЕСКО, проте без допуску міжнародних експертів на тимчасово окуповану територію завершення проєкту проблематичне.

Джерела та посилання