Перейти до змісту

← На головну

Чорноморське

Чорноморське (у давнину — Калос Лімен, до 1944 року — Ак-Мечеть) — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Чорноморського району АР Крим, розташоване на Тарханкутському півострові на заході Кримського півострова.

Огляд

Історія Чорноморського сягає IV століття до н. е., коли грецькими колоністами тут було засноване місто Калос Лімен («Прекрасна гавань»). У III ст. до н. е. воно увійшло до складу Херсонеської держави. У період Кримського ханства населений пункт носив назву Ак-Мечеть (1443–1783). Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році розпочалася колонізація краю та заселення його переселенцями з українських та російських земель. Документальні матеріали місцевого краєзнавчого музею засвідчують значну роль українського селянства у відбудові та розвитку господарства селища у XVIII–XX століттях.

Ключові деталі / Підтеми

  • Античний період (Калос Лімен): У IV ст. до н. е. греки з Нижнього Побужжя та іонійці заснували тут місто Калос Лімен. З III ст. до н. е. воно входило до хліборобської Херсонеської держави, громадяни якої складали присягу на вірність Державі та зобов'язувалися вивозити хліб лише до Херсонесу.
  • Середньовіччя та період Кримського ханства: Після занепаду античності через ці землі проходили скіфи, гуни, хозари, Візантія, дружини князів Київської Русі та половці. З 1443 по 1783 рік поселення входило до Кримського ханства під назвою Ак-Мечеть.
  • Перші українські переселенці (XVIII–XIX ст.): Після 1783 року землі Ак-Мечеті увійшли до Євпаторійського повіту (у 1864 році тут налічувалося 1046 дворів переселенців). Серед перших поселенців були українські родини Івана Шарпила, Перетятьків та Іхно (у музеї збереглася фотографія білої мазанки родини Іхно). Працею кріпаків-переселенців розбудовувалися помістя Попова та графа М. Воронцова, які поставляли на ринок тисячі овечих смушок.
  • Колгоспний період та міжвоєнна доба: Відомість здачі хліба 1940 року з чорноморського колгоспу ім. Жовтневої революції містить переважно українські прізвища (Оверчук, Мирончук, Тиховод, Воронка, Мількевич, Коваленко, Романюта, Лупинос, Пасічник, Власюк, Ярмоленко, Стадник, Чернявський, Каленич, Бабич тощо). У сусідньому селі Оленівка до 1941 року діяв український самодіяльний театр (постановка «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка).
  • Друга світова війна: У списках загиблих на фронтах чорноморців зафіксовано численні українські родини (Білоцерковські, Богацькі, Берко, Геращенки, Ковалі, Гудима, Кобзар, Нудьга, Приходько, Пересипко, Шинкарюк, а також нащадки перших поселенців Шарпила і Перетятька).
  • Питання самоідентифікації: Мешканці давніх вулиць Чорноморського зберегли українську мову та звичаї, проте через тривалу імперську й радянську пропаганду тривалий час вживали щодо себе етнонім «руські люди», вважаючи прибулих після 1954 року переселенців «українцями».

Джерела та посилання