Перейти до змісту

← На головну

Кримська тролейбусна траса

Гірська тролейбусна лінія Сімферополь–Алушта–Ялта (понад 90 км) — перша в СРСР і найдовша в Європі гірська тролейбусна траса, збудована коштом України у 1959–1961 роках як екологічно безпечна альтернатива нездійсненним проєктам залізниці на Південний берег Криму.

Огляд (Overview)

Після передачі Криму до УРСР (1954) оптимальним рішенням сполучення центрального Криму з Південним узбережжям стала не залізниця (численні проєкти 1890–1944 рр. виявилися екологічно небезпечними й нездійсненними), а швидкісна гірська тролейбусна лінія. 27 жовтня 1958 року Рада міністрів УРСР ухвалила постанову № 1340-Р «Про будівництво тролейбусної гірської лінії від Сімферополя до Ялти». Проєктно-кошторисну документацію на першу в країні та найдовшу в Європі гірську тролейбусну лінію опрацювали українські фахівці за участі грузинської філії Всесоюзного інституту проектування дорожнього будівництва та управління південних автомобільних доріг; робочу проектну групу очолював українець Віктор Денисенко.

Першу чергу (Сімферополь–Алушта) збудували у рекордний термін — за 11 місяців, відкрито 6 листопада 1959 року. Другу чергу (Алушта–Ялта) відкрито влітку 1961 року, приурочено до ХХІІ з'їзду КПРС. На будівництво магістралі витрачено понад 118 млн крб. виключно з республіканського бюджету УРСР, задіяно понад 80 підприємств з 10 міст України. До 1990 року кримськими тролейбусами перевезено понад 9 млн пасажирів. Траса стала одним із найбільших досягнень першого десятиліття перебування Криму в складі України.

Ключові деталі / Підтеми

  • Передісторія сполучення з Південним берегом: гужові стежки до 1783 р.; царська гірська дорога Сімферополь–Алушта (1826), Алушта–Ялта (1887), далі до Севастополя; модернізація 1860, 1935–1940 рр.
  • Постанова № 1340-Р (27.10.1958): ухвала Ради міністрів УРСР про будівництво тролейбусної гірської лінії Сімферополь–Ялта.
  • Український авторський колектив: робочу групу очолював Віктор Денисенко; будівництвом керували українські фахівці Боровський та Сущенко; Кримський тролейбусний парк (1959) — начальник Василенко. Парк складався з 40 тролейбусів вітчизняного та 8 чеського виробництва.
  • Масштаб робіт першої черги: понад 1 млн м³ переміщеного ґрунту, близько 6 тис. опор, 16 точкових підстанцій, понад 200 км контактних проводів, два тролейбусні парки.
  • Відкриття та політизація: 6 листопада 1959 р. (42-га річниця жовтневого перевороту), урочиста зустріч уквітчаних тролейбусів із портретами Леніна (із Сімферополя) та Хрущова (з Алушти); друга черга — влітку 1961 р. до ХХІІ з'їзду КПРС.
  • Економічний ефект: пожвавлення курортного будівництва, створення робочих місць на Південному березі, стимулювання торгівлі, відродження санаторіїв і дитячих оздоровниць.

Джерела та посилання