Козацький цвинтар біля Перекопу¶
Закинуте козацьке кладовище на березі Гнилого моря (Сиваша) поблизу Перекопу, зафіксоване італійським художником Карло Боссолі в середині XIX століття під помилковою назвою «Russian Burial-Ground» («Російський цвинтар»). Попри імперське маркування, характерні трилисткові хрести однозначно вказують на те, що тут знайшли останній спочинок запорозькі козаки.
Огляд¶
У 1856 році в Лондоні вийшов альбом кольорових літографій італійського художника Карло Боссолі «The Beautiful Scenery and Chief Places of Interest throughout the Crimea» («Гарні пейзажі та головні цікаві місця цілого Криму»). Серед 52 робіт митця, створених під час подорожей Кримом у 1840–1842 та 1855 роках, особливу увагу привертає передостання картина, підписана як «Russian Burial-Ground. On the shores of the Putrid Sea, near Perekop» — «Російський цвинтар. На березі Гнилого моря поблизу Перекопу».
На картині зображено старе кладовище з перехнябленими й поваленими кам'яними хрестами. Однак форма цих хрестів — трилисткова — є характерною саме для козацьких поховань, а не для російських цвинтарів.
Козацькі хрести та символіка¶
Козацький (трилистковий) хрест зображувався на печатках, корогвах і гербах запорозького лицарства. Це один із головних символів українського козацтва, що увійшов у народну традицію.
Аналогічні за виглядом хрести дотепер збереглися на старовинних козацьких цвинтарях: - Куяльницький (Сотниківський) цвинтар — поблизу Одеси, на Шкодовій горі біля Хаджибейського лиману; одна з перших могил датована 1791 роком (за 4 роки до появи самої назви «Одеса»); - Усатівський цвинтар — також біля Хаджибейського лиману; - Цвинтар у селі Курісове (колишня Петрівка) — поблизу Тилігульського лиману; - Цвинтар у селі Глибоке — на березі лиману Сасик.
Історики стверджують, що у цих місцях жили нащадки запорозьких козаків, які осіли в чорноморських степах після війн з османами та брали участь у розбудові краю.
Присутність козаків у Криму¶
Факт існування козацького цвинтаря біля Перекопу свідчить про давню й глибоку присутність українського козацтва на території Кримського півострова. Перекоп був стратегічним перешийком, через який козаки неодноразово здійснювали походи до Криму. Залишки козацьких поховань є матеріальним підтвердженням цих історичних зв'язків.
Паралелі: печерні помешкання Усатового і Криму¶
У селі Усатове біля Одеси (неподалік від Усатівського козацького цвинтаря) трапляються такі ж печерні помешкання, як і в гірських місцевостях та на морських узбережжях Криму. Їхні передні стінки були побілені, немов традиційні українські хати, і в деяких із них люди мешкали аж до початку 1980-х років, коли їх примусово переселили. Це ще одна ланка, що пов'язує козацьке Причорномор'я з печерними містами Криму.
Сучасна пам'ять¶
Наприкінці осені 2016 року в селі Ставки на Херсонщині, неподалік від адміністративної межі з Кримом, було встановлено ще один козацький хрест — на спомин кримчан, загиблих в обороні України на її південних і східних теренах.
Джерела та посилання¶
- «Російський» цвинтар у Криму... з козацькими хрестами — Стаття Сергія Конашевича в газеті «Кримська світлиця» (2017, №7) про козацький цвинтар біля Перекопу на літографії Карло Боссолі.
- Карло Боссолі — Італійсько-швейцарський художник, автор альбому кримських літографій (1856), де зафіксовано козацький цвинтар.
- Козак Мамай — Народна картина козака-бандуриста як символ українського козацтва.
- Форсування Сивашу (1943–1944) — Бойові дії в районі Сиваша під час Другої світової війни.
- Херсонська і Таврійська губернії — Адміністративно-територіальний контекст регіону.
- Печерні міста Криму — Печерні помешкання Усатового біля Одеси є прямою паралеллю до печерних міст Криму.
- Михайло Дорошенко — козацький гетьман, що 1628 р. з 4000 козаків пройшов через Перекоп і загинув у бою біля Бахчисараю.