Перейти до змісту

← На головну

Павло Титов

Стислий підсумок: радянський партійний діяч, перший секретар Кримського обласного комітету ВКП(б)/КПУ (1949–1954), очолював область у період після «Ленінградсько-кримської справи» та усунений наприкінці 1953 року внаслідок конфлікту з Дмитром Полянським і розгрому сільськогосподарського сектору.

Огляд (Overview)

Павло Іванович Титов (1907–1990) обіймав посаду першого секретаря Кримського обкому партії у 1949–1954 роках. Його призначення відбулося в умовах масових репресій після розстрільної «Ленінградсько-кримської справи» 1949 року. Під його керівництвом партійний та радянський апарат Криму опинився у деморалізованому стані, неспроможний вирішити проблеми занепаду сільського господарства, водопостачання та комунального господарства. Наприкінці 1953 року на пленумі обкому він був підданий нищівній критиці й зміщений з посади своїм заступником Дмитром Полянським.

Ключові деталі / Підтеми

  • Керівництво обкомом після репресій 1949 року: Очолив обком у період глибокої кризи та деморалізації партапарату. За його каденції господарство Криму перебувало у стані тривалої стагнації.
  • Закрите листування про занепад промисловості та житла: У лютому 1953 р. Титов надіслав закритого листа Г. Маленкову зі скаргами на Міністерство чорної металургії СРСР через зрив відбудови Керченського металургійного комбінату ім. Войкова, а у квітні 1953 р. спільно з командувачем ЧФ С. Горшковим скаржився на хронічний провал відбудови житла та шкіл у Севастополі.
  • Пленум наприкінці 1953 року: Занепокоєний критичним станом сільського господарства, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов ініціював позачерговий пленум Кримського обкому.
  • Усунення з посади: На пленумі голова облвиконкому Дмитро Полянський, куруючи аграрний сектор під керівництвом Титова, переклав усю провину за катастрофу на свого боса. Це призвело до звільнення Титова у січні 1954 року (напередодні передачі Криму Україні) та передачі посади Полянському.

Джерела та посилання