Перейти до змісту

← На головну

Поселення Сахарна Головка

Поселення Сахарна Головка — важлива археологічна пам'ятка кизилкобинської культури доби пізньої бронзи та раннього заліза, розташована на терасованих схилах гори Сахарна Головка на правому березі річки Чорної в Інкерманській долині (Південно-Західний Крим).

Огляд (Overview)

Поселення функціонувало як супутник укріпленого центра Уч-Баш, контролюючи брід через річку Чорну та сухопутні проходи з Інкерманської долини до Каракобинської та Балаклавської долин.

Археологічні розвідки та розкопки на Сахарній Головці проводили Олександр Тахтай у 1940-х роках та С. Ф. Стржелецький у 1950-х роках. Дослідження Евеліни Кравченко у 2009–2013 роках дозволили включити джерельний матеріал Сахарної Головки до загального синтезу палеоекономіки Інкерманської долини.

Ключові деталі / Підтеми

  • Топографія та функція: Поселення розташоване на протилежному від Уч-Баша березі р. Чорної. Утворювало єдиний соціально-економічний та оборонний мікрорайон разом із плато Уч-Баш.
  • Гончарне виробництво: На Сахарній Головці виявлено залишки давніх гончарних горнів для випалу кераміки. Пам'ятка є одним із головних джерел реконструкції керамічного ремесла кизилкобинської культури.
  • Археологічні знахідки: У культурних шарах та господарських ямах знайдено керамічні посудини (корчаги, кубки, цідилки), вироби з каменю та кістки, а також значну кількість остеологічних залишків свійських і диких тварин.
  • Зв'язок із хронологією Уч-Баша: Матеріали Сахарної Головки синхронізуються із дотаврськими та таврським періодами існування Уч-Баша (XII–VII ст. до н. е.).

Джерела та посилання