Перейти до змісту

← На головну

Згортання українізації в Криму

Стислий підсумок: процес системної відмови кремлівського та компарійного керівництва у забезпеченні національно-культурних і мовно-освітніх прав сотень тисяч українських переселенців у Криму, згортання короткочасних імітаційних та реальних українізаційних ініціатив (1954–1961 рр.) та подальша тотальна русифікація півострова.

Огляд (Overview)

Після виселення корінного кримськотатарського населення та масового переселення українців до Кримської області радянська влада розглядала українських селян виключно як трудовий ресурс для відбудови аграрного та господарського сектору. Усі урядові й партійні постанови (з 1944 до 1980-х рр.) ігнорували національні, освітні та культурні потреби українців. Попри входження Криму до складу УРСР у 1954 році, кремлівське керівництво свідомо провадило курс на формування російськомовного «советского народа». Короткий період активних українізаційних ініціатив під керівництвом першого секретаря Кримського обкому Василя Ком'яхова (1955–1961 рр.) зазнав тиску радянських спецслужб і партчиновників та закінчився повним згортанням україн шкіл, ЗМІ та театру наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років.

Ключові деталі / Підтеми

  • Політика асиміляції переселенців (1944–1954 рр.): Сотні тисяч українців, вивезені до Криму цілими селами та колгоспами, позбавлялися можливостей навчати дітей рідною мовою. Влада не створила жодної україномовної школи чи класу. Переселенці, які пережили Голодомор 1932–1933 років та репресії, боялися висувати будь-які вимоги до влади.
  • Провокація на XXV партконференції (березень 1954 р.): Під час виступу другого секретаря ЦК КПУ Миколи Підгорного агенти спецслужб з українськими прізвищами (зокрема Сущенко) висловили побоювання щодо переведення діловодства Криму на українську мову. Підгорний запевнив, що освіта й діловодство залишаться російськомовними, навівши за приклад зросійщені Сталінську та Ворошиловградську області.
  • Вимушені компроміси Києва (1954–1955 рр.): Через тиск української діаспори за кордоном ЦК КПУ 6 липня 1954 р. ухвалив рішення № 49 про розширення надходження українських видань і гастролей творчих колективів. Також розпочато дублювання газети «Крымский комсомолец» українською мовою (перша постанова про таке дублювання з'явилася ще 1 квітня 1941 р.) та засновано газету «Радянський Крим». 2 серпня 1955 р. перший заступник голови Ради міністрів УРСР Михайло Гречуха провів нараду щодо впровадження вивчення української мови в кримських школах.
  • Українізаційний курс Василя Ком'яхова (1955–1961 рр.): Після усунення шовіністично налаштованого Дмитра Полянського новий секретар обкому Василь Ком'яков оновив кадри, закликав спілкуватися з селянами українською мовою, розвивав україномовну шкільну освіту, підвищив наклад газети «Радянський Крим» і сприяв піднесенню аграрного сектору.
  • Опір спецслужб та згортання українізації: Наприкінці 1950-х років після ініційованих КДБ скарг невеликої групи батьків та засідання бюро Кримського обкому Ком'яхова піддали тиску. Проведення пленумів українською мовою припинили. У 1961 році Ком'яхова витиснули з Криму на Полтавщину.
  • Маніпуляції переписом 1959 року та гуманітарний занепад: За даними Всесоюзного перепису населення 1959 року росіяни були оголошені панівною групою навіть у більшості українських сільських районів, що стало формальним приводом для закриття українських шкіл, ліквідації видань і переведення Кримського театру на російську мову. До 1991 року Крим підійшов без жодної україномовної школи та українських ЗМІ.

Джерела та посилання