Микола Гоголь¶
Микола Гоголь (Микола Васильович Гоголь) — український письменник, який писав російською мовою і чиєю творчістю та постаттю активно опікується український культурний дискурс. Зв'язок із Кримом простежується безпосередньо в художньому світі Гоголя: уривок із повісті «Страшна помста» згадує Крим і болотяний Сиваш як частину уявної мапи України.
Огляд (Overview)¶
Стаття Валерія Верховського «Гоголь як наше все» («Кримська світлиця», 2017, № 35) розмірковує над питанням української ідентичності Гоголя. На думку автора, Гоголь з точністю окреслив межі України у своїх творах: на його «мапі» нема Сибіру, Кремля чи навіть Білорусії, але є Крим, болотяний Сиваш і Карпати. Це підтверджується цитатою з «Страшної помсти», де «бувалі люди» впізнали «і Крым, горою подымавшийся из моря, и болотный Сиваш».
Автор наголошує, що Гоголь «безумовно, належав цій землі, і жодній іншій», хоча писав російською мовою. Питання «то російський він письменник чи український?» автор вважає безглуздим, виходячи з сучасних реалій, і пропонує розглядати Гоголя як малоросійського письменника. Російська мова Гоголя, за статтею, геть не московська й не пітерська, а вкраплення українізмів у повістях розставлені влучно.
Стаття порівнює Гоголя з Шарлем де Костером (автором франкомовного роману про Уленшпігеля, який розсипав фламандські слова) — бельгійським письменником, чия національна ідентичність не зводиться до мови творів. Герої Гоголя (Тарас Бульба, коваль Вакула, Іван Шпонька, Іван Іванович Перерепенко та Іван Нікіфорович Довгочхун) розглядаються як єдина гіпертекстова «малоросійська література», вирок якої проголошує кредо «Я тебе породив, я тебе і вб'ю».
Ключові деталі / Підтеми¶
- Крим і Сиваш у «Страшній помсті»: уривок із повісті прямо називає Крим і болотяний Сиваш серед видимих «чудом» просторів України — прямий художній зв'язок Гоголя з Кримом.
- Питання мови та ідентичності: Гоголь писав російською, але його світ, мова повістей (з українізмами) та самоідентифікація автора тяжіють до української («малоросійської») традиції.
- Гоголь як «малоросійський письменник»: стаття трактує повісті Гоголя («Малоросійські повісті») як єдину гіпертекстову конструкцію малоросійської літератури.
- Паралель із Шарлем де Костером: аргумент проти зведення національної ідентичності письменника до мови твору (де Костер — франкомовний бельгійський автор).
- Кримська преса: стаття опублікована в газеті «Кримська світлиця» (проєкт «Крим — це Україна»), що включає Гоголя до українського кримського культурного контексту.
Джерела та посилання¶
- Гоголь і Крим — стаття Валерія Верховського «Гоголь як наше все» в газеті «Кримська світлиця» (2017, № 35), основне джерело цієї сторінки.
- Саки — Курортне місто в Західному Криму, де Гоголь перебував на грязелікуванні.
- Тарас Шевченко — обидва є ключовими постатями української літератури, згаданими в матеріалах «Кримської світлиці»; їхні постаті розглядаються в контексті української ідентичності та зв'язку з Кримом.
- Юрій Кульчицький — у статті про Кульчицького згадується повість Гоголя «Тарас Бульба» в контексті історичної достовірності зображення козацьких звичаїв.