Перейти до змісту

← На головну

Дмитро Полянський

Стислий підсумок: радянський і російський партійний і державний діяч, голова Кримського облвиконкому, згодом перший секретар Кримського обкому КПУ (1954–1955), який гальмував гуманітарну й аграрну політику Києва в Криму і був усунений з посади наприкінці 1955 року.

Огляд (Overview)

Дмитро Степанович Полянський (1917–2001) очолював Кримський облвиконком, а згодом Кримський обком КПУ безпосередньо під час та після передачі Кримської області зі складу РРФСР до УРСР у 1954 році. Вихованець московського апарату, він приховано протидіяв україноцентричному курсу керівництва УРСР, зволікав із запуском україномовних видань (газета «Радянський Крим») та допустив катастрофічний провал у спорудженні житла для переселенців. За це наприкінці 1955 року республіканські органы УРСР позбавили його посади в Криму та перевели першим секретарем Оренбурзького обкому РРФСР.

Ключові деталі / Підтеми

  • Пленум наприкінці 1953 року та зміщення Павла Титова: Куруючи сільське господарство в Кримському обкомі, головою облвиконкому Полянський на пленумі наприкінці 1953 року переклав усю провину за катастрофічний стан аграрної галузі на першого секретаря Павла Титова. У результаті Титова було усунено, а Полянський посів його місце у січні 1954 року.
  • Вимога переселення цілими колгоспами (1953 р.): Як голова Кримського облвиконкому у листі до голови Ради Міністрів УРСР Дем'яна Коротченка наполягав, що найефективнішим є переселення українців виключно цілими колгоспами та бригадами, бо це запобігає втечі селян додому. Через неможливість забезпечити виїзд цілими колгоспами Полянський відмовився прийняти 1400 сімей із Закарпаття, переклавши план переселення на Вінницьку, Сумську та Чернігівську області.
  • Керівництво Кримським обкомом КПУ (1954–1955 рр.): Призначений очолити область під час суспільно-політичних трансформацій 1954 року. Формально підписував звернення й рішення до Києва, проте на ділі гальмував їхнє впровадження у гуманітарній сферах.
  • Перевірка ЦК КПУ (вересень 1954 р.): Перевірка ЦК КПУ на чолі з інспектором О. Нікітіним викрила, що за керівництва Полянського підприємства Севастополя, Сімферополя та 14 районів провалили виконання господарських планів, водопостачання та благоустрій, а обком керував поверхнево та відривався від місцевих організацій.
  • Саботаж українізації інфопростору: Приховано блокував рішення президії ЦК КПУ про заснування україномовної обласної газети «Радянський Крим», підготовку дублювання газети «Крымский комсомолец» та розширення україномовних видань.
  • Зрив програми залюднення сіл: У 1954 році під його керівництвом було виконано лише 28 % річного плану житлового будівництва для переселенців з України (802 будинки з 2880), що призвело до масового виїзду селян назад на материк і невдоволення київського керівництва.
  • Пониження та відставка (кінець 1955 р.): Через саботаж гуманітарних рішень та економічні провали ЦК КПУ звільнило Полянського наприкінці 1955 року і призначило його очільником Оренбурзького обкому РРФСР. Наступником Полянського у Криму став Василь Ком'яков.

Джерела та посилання