Перейти до змісту

← На головну

Черги будівництва Північно-Кримського каналу

Етапи спорудження та введення в експлуатацію магістральної гідротехнічної системи Північно-Кримського каналу, що здійснювалося у декілька черг з 1957 року.

Огляд (Overview)

Проєктно-пошукові роботи для будівництва канальної мережі в Криму розпочалися за участю українських інститутів у 1951 році після Постанови ЦК ВКП(б) та Ради Міністрів СРСР від вересня 1950 року щодо зведення Каховської ГЕС та Каховського водосховища. З 1954 року підготовчі роботи набули широкомасштабного характеру, а офіційний старт будівництву було дано в 1957 році. Спорудження каналу розпланували на три черги, які мали охопити зрошенням і питним водопостачанням усі регіони Кримського півострова — від Перекопу та Джанкоя до Керчі, Сімферополя, Тарханкуту та Південного узбережжя Криму.

Ключові деталі / Підтеми

  • Перша черга (1957–1975):
  • Відкрита урочисто 17 жовтня 1963 року за участю першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова після підриву земляного пересипу на Перекопі.
  • У 1963 р. дніпровська вода самоплином дійшла до Красноперекопська, у 1965 р. — до Джанкоя.
  • У 1971 р. за допомогою двох насосних станцій вода дісталася Керчі.
  • Завершилася 29 грудня 1975 року з введенням в експлуатацію Станційного водосховища.
  • Основні параметри: довжина магістрального русла — 406,2 км (за іншими даними 402,6 км), проектна потужність — 294 м³/с, середня ширина — 10–15 м, максимальна глибина — 6 м.
  • Друга черга (1979–1986):
  • Розпочата у квітні 1979 року. Збільшила площу зрошення на 80,8 тис. га.
  • Забезпечила питне водопостачання Сімферополя та Південного узбережжя Криму.
  • У межах другої черги поблизу села Скворцове збудовано Міжгірне водосховище — одне з найбільших на півострові.
  • Завершилася у 1986 році. У цей же період збудовано з'єднувальний канал довжиною 6 км між Роздольненським та Чорноморським каналами (з підйомом води на 88 м).
  • Заплановані водосховища Заповідне-1 і Заповідне-2 південніше Сімферополя через брак коштів так і не звели.
  • Третя черга (1983–недобудована):
  • Розпочата у липні 1983 року з розрахунковою площею зрошення 89,3 тис. га (загальна проектна площа зрошення — 187,7 тис. га).
  • Мала охопити Присиваську низовину, Південно-узбережжя, Каркінітську затоку, центральний Крим та Тарханкутське плато.
  • Через брак фінансування наприкінці 1980-х — у 1990-х роках третя черга залишилася недобудованою.
  • Економічний та екологічний ефект: Завдяки першій та другій чергам площа зрошувальних земель у Криму зросла вчотирьох, у 4,5 раза підвищилася врожайність зернових, виникли рисівництво (>20 тис. га) та риборозведення. Водночас Україна заплатила високу екологічну та культурну ціну за створення водосховища (затоплення Великого Лугу).

Джерела та посилання