Перейти до змісту

← На головну

Загибель лінкора «Новоросійськ»

Трагедія 29 жовтня 1955 року в Севастопольській бухті, коли внаслідок диверсії вибухнув і затонув флагман Чорноморського флоту СРСР лінкор «Новоросійськ» (колишній італійський «Джуліо Чезаре»), внаслідок чого загинуло 829 осіб.

Огляд (Overview)

Вночі 29 жовтня 1955 року о 1:31 в Севастопольській бухті в районі Госпітальної стінки пролунав потужний вибух під килем флагмана Чорноморського флоту — лінкора «Новоросійськ». Рівно через 30 секунд стався другий вибух. Корабель отримав смертельні ушкодження і через три години перекинувся та затонув.

Замість врятування екіпажу радянське командування намагалося врятувати матеріальну частину (корабель), що призвело до масової загибелі моряків — у катастрофі загинуло 829 осіб. Трагедія спричинила масштабні кадрові та стратегічні наслідки: головнокомандувача ВМФ СРСР адмірала М. Кузнецова було знято з посади, а його програму розбудови океанського флоту з авіаносцями скасовано.

Ключові деталі / Підтеми

  • Трагедія у Севастопольській бухті: 28 жовтня 1955 року лінкор повернувся з походів і пришвартувався в Севастополі. Нічні вибухи 29 жовтня із 30-секундним інтервалом свідчили про цілеспрямовану сплановану диверсію.
  • Паралель із катастрофою 1915 року: трагічний збіг — практично на тому самому місці в Севастополі у 1915 році вибухнув і загинув флагман Чорноморського флоту Російської імперії лінкор «Імператриця Марія».
  • Диверсія 10-ї флотилії MAS: командир італійських підводних диверсантів Валеріо Боргезе («Чорний Князь») після передачі італійського лінкора «Джуліо Чезаре» СРСР у 1949 році присягнувся помститися за ганьбу. У жовтні 1955 року група диверсантів дісталася Севастополя на надмалій субмарині SLC («маяле»), доправленій італійським суховантажним судном, і встановила міни під кіль корабля.
  • Офіційне розсекречення (2013): у липні 2013 року колишній офіцер 10-ї флотилії MAS Уго Д'Еспозито офіційно підтвердив, що підрив колишнього «Джуліо Чезаре» був виконаний бойовими плавцями підрозділу Боргезе.
  • Кадрові та стратегічні наслідки: катастрофа стала приводом для зняття з посади адмірала Миколи Кузнецова та відмови СРСР від створення власного авіаносного флоту у 1950-х роках.

Джерела та посилання