Перейти до змісту

← На головну

Чуфут-Кале (печерне місто-фортеця)

Чуфут-Кале — одне з найдавніших і маловивчених печерних міст Криму, розташоване в Бахчисарайському районі. Місто-фортеця існувало від приблизно V століття до занепаду на початку XX ст., зберігаючи сліди таврів, аланів, кримських ханів та караїмської громади.

Огляд (Overview)

Чуфут-Кале належить до печерних міст Криму — одних з найдавніших і найменш досліджених пам'яток півострова, переважно зосереджених у Бахчисарайському районі. Найвідомішими з-поміж печерних міст, поряд із Чуфут-Кале, є Мангуп-Кале, Тепе-Кермен та Ескі-Кермен. Вважається, що Чуфут-Кале виникло приблизно в V столітті; його населення спочатку складали племена таврів, а деякий час місто населяли також алани.

Перша писемна згадка про поселення датується 1298–1299 роками, коли фортеця називалася Кирк-Ор (Сорок замків). Її, як і інші поселення Таврії, зруйнував емір Ногай під час міжусобиці в Золотій Орді. Ймовірно, Чуфут-Кале описав монах Рубрук, який подорожував Кримом 1253 року й згадував сорок замків між Херсонесом і Судаком.

Після виникнення Кримського ханства засновник держави Хаджі I Герай переніс столицю зі Старого Криму до Кирк-Ора. З 1430-х до 1500-х років Кирк-Ор був першою столицею Кримського ханства. Назва фортеці Кирк-Ор дала найменування гербу «Киркор» князів Глинських у польських гербовниках, гербовим знаком якого була Тарак-тамга на червоному тлі.

На початку XVI століття ханську резиденцію перенесли спочатку до Салачика (Старосілля), а згодом до Бахчисарая. Кирк-Ор залишався могутньою фортецею, здатною прихистити хана в часи міжусобиць. Татари остаточно покинули місто наприкінці XVI — на початку XVII століття, а в середині XVII століття його залишила й вірменська громада; залишилися лише караїми.

Ключові деталі / Підтеми

  • Походження назв: Кирк-Ор (Сорок замків) — найдавніша писемна назва (1298–1299); згодом Кале (з 1608 р.), Чуфут-Кале, а також Джевхер-Кермен («фортеця коштовностей») і караїмське Джуфт-Кале («Подвійна фортеця»).
  • Ханська столиця та гербова спадщина: з 1430-х до 1500-х років Кирк-Ор — столиця Хаджі I Герая та перших ханів Криму; з 1454 року діяв монетний двір із карбуванням Тарак-тамги. Назва Кирк-Ор увійшла до польських гербовників як назва герба князів Глинських («Киркор»).
  • Караїми й кенаси: після занепаду татарської та вірменської громад у місті залишилися лише караїми, які вважають Чуфут-Кале своєю прабатьківщиною; збереглися дві кенаси (XIV–XV і XVIII ст.).
  • Друкарня 1731 року: перша друкарня в Криму, де виходили релігійні книги давньоєврейською та караїмською мовами.
  • Водопостачання й скельне будівництво: кам'яний жолоб з трубами давнього водопроводу наповнював технічною водою колодязь; будинки висічені у скелі у два-три поверхи.

Суперечності та відкриті питання

  • Походження першого населення: історики досі сперечаються, хто першим почав будувати житла в скелях — скіфи, кіммерійці, таври чи алани; однозначної відповіді немає.
  • Етимологія назви «Чуфут»: існують дві основні версії — «Чуфут» як «юдей» (тюркською) у значенні «Юдейська/Єврейська фортеця», і караїмське «Джуфт-Кале» («Подвійна фортеця»).

Джерела та посилання