Перейти до змісту

Кримські татари на Херсонщині (історія поселення)

Історія депортації кримських татар 1944 року та їхнього повернення й поселення на Херсонщині (переважно в Генічеському районі) від 1968 року й до сьогодення. Тема простежує понад піввіковий шлях народу від геноциду до відновлення домівки на півдні України.

Огляд (Overview)

18 травня 1944 р. розпочалася операція з депортації кримських татар з постійних місць проживання у Криму — примусове переселення з катастрофічними наслідками для народу, яке в Україні вшановують як геноцид кримськотатарського народу. Позбавлені права повернутися до Криму, кримські татари з кінця 1960-х років почали облаштовуватися на Херсонщині, яка стала місцем їхнього повернення та поселення.

Ключові деталі / Підтеми

  • Депортація 18.05.1944: початок операції з примусового виселення кримських татар з Криму — геноцид народу з катастрофічними наслідками.
  • Боротьба за повернення: понад 20 років боротьби за право повернутися на історичну Батьківщину; у вересні 1967 р. Верховна Рада СРСР амністувала кримських татар щодо звинувачень у масовій зраді, проте заборона на повернення до Криму збереглась.
  • Самостійне повернення з 1968 р.: кримські татари почали облаштовуватися на Херсонщині; упродовж п'яти років до області прибуло понад 1,3 тис осіб, переважно у Генічеському районі.
  • Перепони влади: посилений паспортний режим, примусове працевлаштування чоловіків — така ситуація тривала до кінця 80-х рр. ХХ ст.
  • Визнання 14.11.1989: примусові переселення народів СРСР визнано незаконними, що проклало шлях для повернення 260 тис. кримських татар; у 1990 р. про бажання переїхати до Криму заявили 1 709 родин (6 121 особа), з них 80 % — з Генічеського району.
  • Після анексії 2014 р.: Херсонщина знову стала домівкою для кримських татар — нині у Генічеському районі їх близько 7,0 тис.
  • «Херсонський» період економіки Криму: з 1 червня 1960 р. промисловість півострова перейшла у підпорядкування новоствореного Кримського раднаргоспу; документальні свідчення цього періоду частково зберігаються у фондах Державного архіву Херсонської області.

Джерела та посилання