Перейти до змісту

← На головну

Сімферополь

Адміністративний центр Кримської області. У перше повоєнне десятиліття (1944–1954) перебував у стані гострої інфраструктурної кризи: катастрофічна нестача води, майже відсутня каналізація, бездоріжжя та відсутність вуличного освітлення. Разом із тим місто залишалося важливим культурно-освітнім центром, де діяла художня школа видатного баталіста Миколи Самокиші.

Огляд

Станом на 1955 рік Сімферополь із населенням близько 140 тис. мешканців забезпечувався водою лише на 50–60% від потреби. Місто не мало повноцінної каналізації, а після дощів перетворювалося на болото. Українська влада після передачі Криму (1954) прискорила будівництво Сімферопольського водосховища та розвантажувального колектора. У місті мешкав і творив видатний український художник Микола Самокиша (1860–1944), який заснував тут художню студію, переформатовану згодом на Сімферопольське художнє училище його імені.

Ключові деталі

  • Водопостачання: Добова потреба — 42 тис. м³, міське водосховище давало лише 26 тис. м³. Запас води — лише на 14 днів. Райони «Червона гірка», «Сергіївка», «Українка» — повністю безводні.
  • Каналізація: Лише 5% домогосподарств мали фекальну каналізацію. Біологічна станція утилізувала лише 25% стоків; 75% (9000 м³) зливалося в річку Салгир, яка влітку пересихала, перетворюючись на «смердючу клоаку».
  • Дороги: Лише 16% міських доріг мали тверде покриття; решта — «гірше польових».
  • Освітлення: 42 вулиці не мали електричного освітлення (1953).
  • Підтоплення: Після дощів місто вкривалося шаром мулу до 35 см; у деякі роки підтоплювалося понад 700 будинків.
  • Мистецька спадщина та діяльність М. Самокиші: З 1922 року в Сімферополі дівала студія та художнє училище М. Самокиші. Під час нацистської окупації в місті діяла Рада митців (1942), а також підпільна мережа допомоги інтелігенції ОУН(б) («Український консум»). 18 січня 1944 року М. Самокиша помер у Сімферополі.
  • Садиба «Салгирка» та наукове садівництво: З 1913 року в сімферопольській садибі «Салгирка» функціонувала Салгирська дослідна станція садівництва — головний науковий осередок помології, фітопатології та селекції плодових культур Криму.
  • Плани обмеження зростання: Українські фахівці пропонували обмежити населення до 150–170 тис., але компартійні діячі опиралися, прагнучи заселити місто відставними військовими.
  • Українські заходи: Прискорено будівництво Сімферопольського водосховища; нарощено греблю Аянського водосховища; збудовано розвантажувальний колектор для убезпечення центральної частини від затоплень.
  • Осередок української вишивки: З 1952 року в місті мешкала й творила Віра Роїк (Герой України), яка заснувала Школу української вишивки в Сімферополі, а у 2012 році в місті було відкрито Музей української вишивки імені Віри Роїк.

Джерела та посилання