Переговори Директорії УНР з Врангелем (1920)¶
У серпні-жовтні 1920 року Директорія Української Народної Республіки направила військову делегацію до Криму для перемовин із «правителем півдня Росії» генералом Петром Врангелем щодо можливих спільних дій проти більшовиків. Це була остання спроба української дипломації доби визвольних змагань знайти союзників у боротьбі проти Червоної армії.
Огляд (Overview)¶
Восени 1920 року, після поразки Денікіна, Крим став останнім оплотом Білого руху. З ініціативи командувача Кримського корпусу генерала Якова Слащова до штабу Армії УНР у Хриплині прибув полковник Нога з пропозицією припинити ворожнечу, що спалахнула після подій осені 1919 року. У відповідь цивільний і військовий уряд УНР сформував військово-дипломатичну делегацію.
До складу делегації увійшли полковник Михайло Литвиненко (голова), полковник Павло Крат, хорунжий Роменський, Іван Блудимко та представник цивільного уряду Левко Чикаленко — син мецената Євгена Чикаленка. Делегація проїхала через Румунію (Галац, Рені) та на пароплаві «Саратов» дісталася Ялти й Севастополя.
Попри офіційні прийоми у голови уряду Александра Кривошеїна, міністра закордонних справ Петра Струве та самого Петра Врангеля, а також взаємодію з місцевою українською громадою (Павло Горянський, Черниш, В'ячеслав Лащенко), реального військово-політичного союзу досягнуто не було. У листопаді 1920 року Врангель був повністю розгромлений більшовиками, а делегація УНР завчасно евакуювалася на американському контрміноносці через Констанцу.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Склад делегації та ініціатори: Ініціатором зв'язку виступив генерал Яків Слащов. Делегацію УНР очолював полковник Литвиненко, а Левко Чикаленко виконував роль цивільного радника з козачих та політичних питань.
- Опала Слащова та зміна констеляції: На момент прибуття делегації до Севастополя генерала Якова Слащова було відсторонено від справ, що ускладнило переговорний процес.
- Зустрічі у Ялті та Севастополі: В Ялті делегація контактувала з консулом УНР Павлом Горянським та відвідала могилу Степана Руданського. У Севастополі делегацію опікав генерал-квартирмейстер Василь Кирій, а також відбулися зустрічі з сатириком Аркадієм Аверченком та повстанцями.
- Офіційні аудієнції: Делегацію прийняли прем'єр Кривошеїн, міністр Петро Струве та генерал Петро Врангель. Врангель декларував намір залучити українців до союзу поруч із кубанськими козаками та кавказькими народами, проте врангелівські кола проводили «українізацію» вкрай повільно й неохоче («пиняво»).
- Іноземні місії та евакуація: Делегація контактувала з французьким та американським представництвами. Капітан США Марк Келлі повідомив про провал Таманського десанту білих та евакуював українську місію на американському контрміноносці за день до падіння кримського фронту.
- Скепсис української сторони: Євген Чикаленко у щоденнику зазначав, що Врангель навряд чи дотримається обіцянок після перемоги над більшовиками.
Джерела та посилання¶
- Чи можуть кримські українці вшановувати Врангеля? — стаття Сергія Конашевича в газеті «Кримська світлиця» (2016, № 44).
- Подорож на Крим Левка Чикаленка — оцінка перемовин у щоденнику Євгена Чикаленка («Кримська світлиця», 2020, № 2).
- Подорож на Крим 1920 року (Скорочено) — повні спогади Левка Чикаленка про перебіг місії, зустрічі та евакуацію («Кримська світлиця», 2020, № 3-9).
- Уряд Півдня Росії та Україна (1920) — загальна концепція про політику врангелівського уряду щодо України.
- Левко Чикаленко — цивільний радник і учасник делегації УНР.
- Петро Врангель — «правитель півдня Росії», сторона переговорів.
- Яків Слащов — генерал-лейтенант, ініціатор переговорів з українською армією.
- Василь Кирій — генерал-квартирмейстер Врангеля, референт з українських справ.
- Павло Горянський — консул УНР у Криму, який приймав делегацію в Ялті.
- Аркадій Аверченко — письменник-сатирик, із яким Чикаленко спілкувався в Севастополі.
- Петро Струве — міністр закордонних справ у Кривошеїна.
- Севастополь — головне місце проведення офіційних і неофіційних перемовин.
- Ялта — пункт зупинки делегації УНР по дорозі до Севастополя.
- Крим у складі Української Держави (1918) — попередня спроба українсько-кримських переговорів.