Браян Ґарфілд¶

Браян Ґарфілд (Brian Garfield, 1939, Нью-Йорк) — американський письменник і сценарист, автор понад півсотні пригодницьких творів (детективи, вестерни). Його роман «Золото Колчака» (1973) містить кримський сюжетний пласт і прямо вказує на українське походження родини головного героя та українську належність Севастополя.

Огляд (Overview)¶

Браян Ґарфілд народився 1939 року в Нью-Йорку. За життя написав понад 50 творів у різних жанрах пригодницької літератури — насамперед детективи та вестерни; був президентом американської асоціації детективних письменників. За його творами знято кілька фільмів, зокрема «Жага смерті» (2018) з Брюсом Віллісом і «Три дні кондора».

Ключовий для українсько-кримської теми твір — роман «Золото Колчака» (The Paladin / Kolchak's Gold, 1973). Оповідь веде історика Гаррі Брістоу, американця українського походження, який розшукує зниклий «золотий ешелон» адмірала Колчака (царський золотий запас ~500 тонн). Сюжет пролягає через Ізраїль, Сибір, нацистську зондеркоманду 1942 року, що доправила золото до Криму, і протистояння спецслужб (Моссад, ЦРУ, КДБ). Кульмінація кримського пласту — перебування героя у закритому тоді Севастополі та поїздка до села Биковського у Великій Ялті.

Важливо, що в романі (через оповідача-автора) прямо названо Севастополь українським містом: «моя мати була українкою… вона жила в Севастополі», що наводиться статтею «Кримської світлиці» як аргумент на користь тези «Севастополь — це Україна».

Ключові деталі / Підтеми¶

Біографія: 1939 рік, Нью-Йорк; понад 50 пригодницьких творів; президент американської асоціації детективних письменників; екранізації («Жага смерті», «Три дні кондора»).
«Золото Колчака» (1973): детективно-пригодницький роман про пошук зниклого золотого запасу Колчака (оцінений у ~2 млрд доларів за мірками 1970-х).
Український слід: головний герой Гаррі Брістоу — американець українського походження; мати оповідача родом із Севастополя, де жила до 1935 року; володіння українською мовою.
Кримський пласт сюжету: нацистська операція 1942 року з вивезення золота до Криму; перебування Брістоу у закритому Севастополі; поїздка до Биковського (Велика Ялта); фігурують «Севастопольська газета», КДБ, Моссад, ЦРУ.
Теза «Севастополь — це Україна»: авторська позиція Гарфілда, висвітлена в статті «Кримської світлиці» як окремий залік письменнику.

Джерела та посилання¶

Крим у творах іноземної літератури: Багато золота — багато смертей — стаття Валерія Верховського в газеті «Кримська світлиця» (2019, № 41-42), основне першоджерело про Ґарфілда й роман «Золото Колчака».
Жуль Верн і Крим — ще одна стаття тієї ж рубрики «Крим у творах іноземної літератури» про відображення Криму в іноземній літературі.
Беріл Бейнбрідж — ще одна стаття тієї ж рубрики про відображення Криму в іноземній прозі (роман «Майстер Джорджі»).
Крим — це Україна (проєкт) — проєкт, ідею якого цитує стаття (теза про українську належність Севастополя).
Джаспер Ффорде — стаття тієї ж рубрики «Крим у творах іноземної літератури» про валлійського письменника-фантаста та роман «Справа Джен».
Джордж Фрейзер — стаття тієї ж рубрики про шотландського письменника та цикл про Гаррі Флешмена (Кримська війна, втеча з полону).
Гарольд Лемб — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та «козацький цикл» про козака Кліта (Кримське ханство, вплив на Роберта Говарда).
Генріх Белль — стаття тієї ж рубрики про німецького письменника-лауреата Нобелівської премії та його кримський фронтовий досвід (1943).
Колін Маккалоу — стаття тієї ж рубрики про австралійську письменницю та зображення Мітридата/Боспору/Пантікапею в «Володарях Риму».
Луї Буссенар — стаття тієї ж рубрики про французького письменника-белетриста та роман «Зуави з Малахова кургану» про Кримську війну.
Марк Твен — стаття тієї ж рубрики про американського письменника, який відвідав Крим у 1867 р. та описав враження в книзі «Простаки за кордоном» (бестселер 1869 р.).
Майкл Муркок — стаття тієї ж рубрики про британського письменника-фантаста та цикл «Хроніки Хокмуна» (технофентезі) з кримським сюжетом (Сімферополь, Керч, «Укранія»).