Перейти до змісту

← На головну

Валерій Верховський

Валерій Верховський — український журналіст, публіцист та дослідник історії, автор матеріалів у всеукраїнській газеті «Кримська світлиця».

Огляд (Overview)

Валерій Верховський досліджує маловідомі та суперечливі сторінки історії Криму ХХ століття та раніших епох, розвінчуючи радянські історичні й міфологічні штампи, а також висвітлюючи культурну, кінематографічну та біографічну спадщину півострова.

У газеті «Кримська світлиця» опублікував низку резонансних досліджень та краєзнавчих нарисів: - Статтю «Німці Криму - хто вони?» (2017, випуск № 13), присвячену історії німців Криму, від середньовічних кримських готів і князівства Феодоро до німецьких колоністів ХІХ ст. та депортації 1941 року. - Статтю «Хто він насправді?» (2018, випуск № 47), у якій подав критичний аналіз постаті Павла Макарова та викрив вигаданий характер радянського міфу про більшовицьку нелегальну розвідку в таборі білих військ на півдні України («Ад'ютант його високоповажності»). - Статтю «І королі не владні наді мною» (2018, випуск № 5), де проаналізував кінострічку Євгена Шерстобітова «Туманність Андромеди», зйомки якої проходили у Криму, та її художні й ідеологічні особливості. - Статтю «І Бар, і Мадагаскар» (2018, випуск № 40), у якій висвітлив життєвий шлях Моріца Беньовського, його участь у Барській конфедерації у Криму та перебування у володіннях Кримського ханства. - Статтю «В пожежі України» (2018, випуск № 40), у якій проаналізував постать польського поета Юліуша Словацького та кримський сюжетний цикл у його поемі «Беньовський». - Статтю «Н-ський район і його сюрпризи» (2019, випуск № 15-16), у якій описав маловідомий степовий Нижньогірський район, Ногайчинський сарматський курган, садибу Шатілова та Введенський замок. - Статтю «Те, що треба» (2018, випуск № 52), у якій висвітлив долю київського льотчика-випробувача Олега Соколовського та перші випробування надзвукової авіації в Криму на аеродромі під Саками наприкінці 1948 року. - Статтю «Чародій» (2017, випуск № 20), у якій висвітлив життєпис та мистецький шлях видатного аніматора кримчацького походження Ральфа Бакши. - Статтю «Смертоносний дарунок моря» (2018, випуск № 29), присвячену трагедії риболовецького сейнера «Шквал» у 1998 році та залишково-вибуховій небезпеці радянських військово-морських полігонів біля мису Лукул. - Статтю «Чому ви мене вбили?» (2019, випуск № 31-32, у співавторстві з Веронікою Журавель), у якій висвітлено постать італійського класика Уго Таркетті та антивоєнний роман «Шляхетне безумство» про Кримську війну. - Статтю «Загибель флагмана» (2018, випуск № 5), присвячену катастрофі лінкора «Новоросійськ» 29 жовтня 1955 року в Севастополі, діяльності італійських морських диверсантів під керівництвом Валеріо Боргезе та відставці адмірала М. Кузнецова. - Статтю «Швидкість світла в темному царстві» (2018, випуск № 33), присвячену експедиції Ервіна Фрейндліха 1914 року до Криму для астрономічної перевірки теорії відносності Альберта Ейнштейна. - Статтю «Отрута, без якої неможливе життя: історія кримської солі» (2017, випуски № 24-25), присвячену історії соляного промислу в Криму, розквіту чумацтва та соляній конкуренції з Бахмутом. - Статтю «Крим у творах іноземної літератури: Джек Раян рятує Україну» (2018, випуск № 11), присвячену Тому Кленсі, його серії про Джека Раяна та роману «Право остаточного рішення» (Threat Vector, 2012), у якому було передбачено окупацію Криму Росією. - Статтю «Місто російського нещастя» (2016, випуск № 48), у якій проаналізовано історичний міф про «місто російської слави» Севастополь, перебіг Кримської війни (зокрема Атаку легкої бригади під Балаклавою, її відображення в літературі та рок-музиці), роль українців по обидва боки фронту (козаки Михайла Чайковського) та ланцюг системних військових поразок Росії у Криму. - Статтю «VODA» (2016, випуск № 47), у якій проаналізував екологічний баланс, геологічні ризики та проблеми водного дефіциту Криму після зупинки Північно-Кримського каналу.

Ключові деталі / Підтеми

  • Аналіз міфу про «місто російської слави» Севастополь (2016): розвінчання імперського міфу, аналіз технічної відсталості Російської імперії у Кримській війні, Атаки легкої бригади під Балаклавою, поразки на Альмі та розгляд Севастополя як міста системних військово-політичних поразок Росії (Кримська війна, Перша та Друга світові війни).
  • Публікація про Павла Макарова (2018): аналіз мемуарів Макарова, викриття відсутності розвідувальної діяльності та розвінчання кінематографічного міфу про Павла Кольцова.
  • Висвітлення діяльності спецслужб у Криму: дослідження протиборства розвідок білих, червоних та Української Держави Павла Скоропадського у 1918–1920 роках.
  • Дослідження кіноспадщини Криму та фільму «Туманність Андромеди» (2018): аналіз екранізації роману Івана Єфремова режисером Євгеном Шерстобітовим (кіностудія ім. Довженка, 1967). Висвітлення кримських локацій (Ай-Петрі, Алушта, Новий Світ, Капсель, будівлі «Артеку»), протиставлення комуністичної утопії живому людському почуттю та ключової ролі 29-го сонета Вільяма Шекспіра.
  • Біографічне дослідження про Ральфа Бакши (2017): аналіз життєпису Ральфа Бакши, його походження з нечисленного корінного народу кримчаків, створення культових анімаційних стрічок «Пригоди Кота Фріца», «Чародії», «Володар перснів» та розвитку ротоскопійної анімації.
  • Дослідження постаті Моріца Беньовського (2018): аналіз життєпису Моріца Беньовського, його участі в Барській конфедерації, відступу до Кримського ханства та подальшої епопеї аж до проголошення королем Мадагаскару.
  • Аналіз поеми Юліуша Словацького «Беньовський» (2018): дослідження творчості Юліуша Словацького у рубриці «Крим у творах іноземної літератури», аналіз «Кримських пригод» шляхтича Беньовського, Бахчисарайського епізоду та визволення бранки Анелі.
  • Краєзнавче дослідження Нижньогірщини (2019): висвітлення історії Нижньогірського району, гіпотетичного порту Кремни, знахідок сарматського Ногайчинського кургану, садиби Шатілова та Введенського замку біля Сиваша.
  • Дослідження історії німців Криму (2017): висвітлення готського періоду, спадщини Ожьє де Бусбека, колонізації ХІХ століття (Кроненталь, Цюрихталь), німецьких національних районів та спецоперації виселення 1941 року.
  • Дослідження прориву звукового бар'єру в Криму (2018): аналіз життєпису киянина Олега Соколовського, випробувань винищувача Ла-176 на аеродромі під Саками та здобуття швидкості 1105 км/год у небі Криму в грудні 1948 року.
  • Дослідження трагедії сейнера «Шквал» (2018): висвітлення обставин загибелі риболовецького сейнера «Шквал» у 1998 році через вибух глибинної бомби Другої світової війни та аналіз мінної загрози у Чорному морі.
  • Дослідження про Уго Таркетті та роман «Шляхетне безумство» (2019): аналіз антивоєнного роману італійського класика Уго Таркетті (рух «Скапільятура») у співавторстві з Веронікою Журавель, розкриття теми понівеченої долі італійця Філіппо Спорти під час Кримської війни, битви за Малахів курган, Інкерман та епізоду з убивством молодого поляка.
  • Дослідження загибелі лінкора «Новоросійськ» (2018): аналіз обставин катастрофи 29 жовтня 1955 року в Севастополі, підриву корабля італійськими диверсантками Валеріо Боргезе (10-та флотилія MAS) та її військово-політичних наслідків.
  • Дослідження спроби перевірки теорії відносності в Криму (2018): висвітлення історії експедиції Ервіна Фрейндліха 1914 року, арешту німецьких астрономів російською контррозвідкою, ролі сонячного затемнення та того, як зрив спостережень урятував розрахунки Альберта Ейнштейна від передчасного спростування.
  • Дослідження соляного промислу та чумацтва (2017): аналіз історії соляного промислу в Криму, ролі Перекопських озер (Ас, Тузла), пільгової торгівлі чумаків та запорожців із Кримським ханством, а також конкуренції з солеварінням Бахмута.
  • Аналіз екологічного та водного балансу Криму (2016): дослідження геологічної будови вапнякового фундаменту Північного Криму, обґрунтування значення Північно-Кримського каналу як єдиного надійного джерела водопостачання, розкриття ризиків засолення ґрунтів і підземних горизонтів та критичний аналіз неконтрольованої експлуатації свердловин після 2014 року.

Джерела та посилання