Перейти до змісту

← На головну

Конвенція ЮНЕСКО 1972 і захист спадщини окупованого Криму

Конвенція про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 16 листопада 1972 р.) — ключовий міжнародно-правовий інструмент, яким Україна може захищати пам'ятки на окупованому Криму. Стаття Миколи Яковини (почесного президента Українського національного комітету ІКОМОС) аналізує зобов'язання України, корпус об'єктів Списку всесвітньої спадщини (СВС) і Попереднього списку, втрати 2014 р. та дії громадськості й держави у 2014–2018 рр.

Огляд (Overview)

Конвенцію 1972 р. прийнято на 17-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО; в основу покладено Венеційську хартію. Незалежна Україна як правонаступник УРСР визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права; після ратифікації міжнародні конвенції мають силу закону. Конвенцію 1972 р. ратифіковано Указом Президії Верховної Ради УРСР 4 жовтня 1988 р.

Держава зобов'язалася виявляти, охороняти, зберігати, популяризувати й передавати майбутнім поколінням культурну та природну спадщину, занесену до СВС на її території. Головні вимоги до об'єктів Списку — цілісність і автентичність.

Після 2014 р. окупація Криму РФ означала втрату керованості пам'ятками з боку української влади та недоступність об'єктів для українських і міжнародних експертів. Статистично: 1 об'єкт СВС (Херсонес Таврійський) і 5 позицій Попереднього списку на півострові — близько 1/6 частки України в СВС, ~1/4 сумарного корпусу (СВС + Попередній), майже 1/3 Попереднього списку. Для корінних народів Криму, насамперед кримських татар, це — втрата найдорожчого.

Ключові деталі / Підтеми

Формування українського корпусу СВС і Попереднього списку

  • 1989: до Попереднього списку — 5 культурних номінацій (Київ, Севастополь, Чернігів, Канів, Кам'янець-Подільський) і одна природна (Асканія-Нова).
  • 7 грудня 1990: перший об'єкт СВС — Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська лавра.
  • 1990-ті: тривала пауза; 1998 — історичний центр Львова (~2500 об'єктів від XIII ст. до 1930-х); 2000 — дендрологічний парк «Софіївка» у Попередньому списку.
  • Кінець 2000-х: роль Українського національного комітету ІКОМОС закріплено в Законі України «Про охорону культурної спадщини»; співпраця з Держслужбою національної культурної спадщини.
  • 2005–2013 — ще 4 об'єкти СВС:
  • Геодезична дуга Струве (2005; 4 українські пункти: Катеринівка, Фельштин, Баранівка, Старо-Некрасівка);
  • Палац митрополитів Буковини та Далмації, Чернівці (2011);
  • Дерев'яні церкви Карпатського регіону (2013, з Польщею);
  • Античне місто Херсонес Таврійський та його хора (2013).

16 позицій Попереднього списку (станом на час статті)

Серед них кримські та дотичні до Криму:

№ Об'єкт Рік
6 Бахчисарайський палац кримських ханів 2003
8 Комплекс пам'яток Судацької фортеці 2007
10 Астрономічні обсерваторії України (Київ, Миколаїв, Одеса, Крим) 2008
13 Генуезькі торгові пости та фортифікації — від Середземного до Чорного моря 2010
14 Культурний ландшафт печерних міст Кримської Готії 2012
15 Історичне довкілля столиці кримських ханів Бахчисарая 2012

Повний перелік 16 позицій — у джерелі (Чернігів, могила Шевченка, Кам'янець-Подільський каньйон, Асканія-Нова, «Софіївка», Кам'яна могила, Миколаївська обсерваторія, Кирилівська й Андріївська церкви, історичний центр Одеси, Держпром у Харкові тощо).

Крим на початку окупації 2014

На півострові: 1 об'єкт СВС (Херсонес) + 5 з Попереднього списку (Бахчисарайський палац; Судацька фортеця; генуезькі пости; печерні міста Кримської Готії; історичне довкілля Бахчисарая). Окремо в Попередньому списку — астрономічні обсерваторії України, включно з кримськими (Кримська астрофізична обсерваторія).

Міжнародна та громадська реакція (2014–2016)

  • Офіційні делегації на 38-й (2014, Доха) і 39-й (2015, Бонн) сесіях Комітету всесвітньої спадщини (очолювані першими заступниками міністра культури) — у відкритому доступі немає слідів пропозицій щодо Криму.
  • Громадськість (пам'яткоохоронці, музейники, кримські активісти) домоглася актів ІКОМОС, ІКОМ, Блакитного Щита.
  • Листопад 2014, Флоренція, 18-а Генеральна асамблея ICOMOS — резолюція «Аналіз стану культурної спадщини в Автономній Республіці Крим (Україна)»: об'єкти в Криму (зокрема Херсонес і позиції Попереднього списку) — невід'ємна частина спадщини України; захист за Гаазькою конвенцією 1954 р. (підписана РФ і Україною); заклик до моніторингу спільно з ЮНЕСКО. Український уряд не підтримав зусилля громадськості.
  • Весна 2015: УК ІКОМОС ініціює включення до Списку пам'яток під загрозою (п. 4 ст. 11 Конвенції 1972) Херсонесу і Бахчисарайського ханського палацу.
  • 2016, 40-а сесія КВС, Стамбул — перші спроби внести українське питання до порядку денного.

Урядові зрушення 2018

19 січня 2018 — спеціальне засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Серед рішень і пропозицій:

  • план заходів щодо захисту культурної спадщини в окупованому Криму;
  • лист Генеральному директору ЮНЕСКО про незаконні роботи, зокрема на Бахчисарайському ханському палаці;
  • нота протесту РФ щодо т. зв. «реставрації» ханського палацу;
  • інфозахід у Посольстві України у Франції (ЮНЕСКО, ІКОМОС, ІККРОМ, делегації, журналісти);
  • громадські слухання, експертні консультації, консультації щодо місій міжнародного моніторингу в Криму.

Автор наголошує: доводиться чекати бюрократії; експертам-пам'яткоохоронцям потрібно чітко маніфестувати у світі позицію про кримські об'єкти та мобілізувати ресурси для їх збереження.

Джерела та посилання