Перейти до змісту

← На головну

Металургія та металообробка фінальної бронзи

Металургія та металообробка фінальної бронзи — сукупність технологічних прийомів, хімічних рецептур сплавів та торговельно-обмінних зв'язків населення Північного Причорномор'я, Нижнього Подніпров'я та Криму в період переходу від бронзової доби до залізного віку (XII–X ст. до н. е.).

Огляд (Overview)

Фундаментальне дослідження металевих виробів доби фінальної бронзи виконано на матеріалах Могильника біля с. Широке археологинею Тетяною Гошко. За допомогою рентгенофлуоресцентного та металографічного аналізів 48 металевих предметів (скроневі кільця, сережки, фібули, шпильки, голки) визначено специфіку сплавів, особливості ковальського формування та переорієнтацію сировинних джерел. На відміну від попередніх гіпотез про виключно волго-уральське походження білозерського металу, аналіз засвідчив потужній імпорт сировини та технологій із родовищ Центрального Кавказу (кобанська культура) через Кримський півострів.

Ключові деталі / Підтеми

  • Рецептура сплавів: Основу металургії становили подвійні та складні олов'янисто-арсенові бронзи ($Sn$ від 1 % до 15 %, $As$ від 0,3 % до 2,8 %). Також зафіксовано домішки сурми ($Sb$ до 1,5 %) та свинцю ($Pb$), що вказує на виплавку з поліметалевих комплексних руд Кавказу (аналогічних Тлійському могильнику кобанської культури).
  • Ковальські технології: Застосовувалася двостадійна технологічна схема: виливка литих заготовок у формі прутків із наступним формувальним куванням на жолобчастому ковадлі або вільним куванням. Для скроневих кілець дріт навивався на циліндричну або конічну оправку, вирубувався на окремі кільця та стискався на пласкому ковадлі.
  • Термічний режим: Ковалі свідомо надавали перевагу низькотемпературному відпалюванню ($400\text{--}500\,^\circ\text{C}$) з огляду на високу летючість парів арсену. Ступінь деформації (обтискування металу) становив переважно $60\text{--}80\,\%$.
  • Реорганізація металопостачання: У ХІ ст. до н. е. внаслідок розширення культур кола Ґава доступ до традиційних балкано-карпатських родовищ міді та олова був заблокований. Дефіцит металу компенсувався надходженням сировини з Кавказу через Крим до Нижнього Подніпров'я, що стимулювало розквіт білозерських осередків.
  • Зв'язок із початком металургії заліза: Перехідний період характеризувався накопиченням досвіду високотемпературного ковальського оброблення та виготовленням складних застібок (фібули лук'янівського типу), що підготувало підґрунтя для постання найдавніших залізоробних центрів у Криму (зокрема на поселенні Уч-Баш).

Джерела та посилання