Перейти до змісту

← На головну

Яків Слащов

Яків Слащов (1885–1929) — російський воєначальник, генерал-лейтенант, командир Кримського корпусу Збройних сил Півдня Росії (ВСЮР) у 1920 році. Ініціатор налагодження контактів із військовим командуванням УНР восени 1920 року, через що відправив до української армії полковника Ногу.

Огляд (Overview)

Генерал Яків Слащов у 1920 році керував обороною Криму на Перекопі та Чонгарі. Усвідомлюючи кризовий стан білого руху та загрозу з боку більшовиків, Слащов ініціював пошук військово-політичних контактів з Армією УНР та урядом Директорії. З його відома до штабу Головного Отамана Симона Петлюри в Хриплині відправився полковник Нога з пропозицією спільного фронту та порозуміння.

Однак через внутрішні чвари у білому таборі та конфлікт із генералом Петром Врангелем Слащов усунувся від справ і опинився в опалі («в опалі») ще до приїзду української делегації на чолі з Михайлом Литвиненком та Левком Чикаленком у Севастополь. Після евакуації до Стамбула видав критичні мемуари, а в 1921 році прийняв амністію ВЦВК, повернувся до радянської Росії та викладав у школі командирів Червоної армії «Постріл». Застрелений у Москві 1929 року.

Ключові деталі / Підтеми

  • Ініціатива переговорів із УНР (1920): Відправив полковника Ногу до штабу армії УНР, щоб уневажнити ворожість після подій осені 1919 року та досягти стратегічного порозуміння проти більшовицької Москви.
  • Конфлікт із Врангелем та опала: Через критичну позицію та контррозвідувальний нагляд за ним із боку Ставки Врангеля був відсторонений від командування корпусом.
  • Оцінка військової ситуації: За спогадами Левка Чикаленка, Нога підкреслював чесність і розпорядливість Слащова, зазначаючи, що фронт триматиметься лише доти, доки Слащов його очолює.
  • Повернення до СРСР: У 1921 році закликав вояків «Російської армії» повертатися до Росії та перейшов на службу до РСЧА.

Джерела та посилання