Перейти до змісту

← На головну

Шефіка Гаспринська

Шефіка ханим Гаспринська (1886, Бахчисарай — пом. у Туреччині на 89-му році життя) — кримськотатарська громадська і політична діячка, дочка просвітителя Ісмаїла бея Гаспринського, лідерка жіночого руху за емансипацію мусульманок у Криму на початку XX століття.

Огляд (Overview)

Шефіка Гаспринська не стала тінню свого знаменитого батька, а залишила власний значний слід в історії кримськотатарського народу. Вже 1917 року завдяки її діяльності мусульманки Криму домоглися викорінення багатоженства та політичної й соціальної рівності з чоловіками. Вона очолювала в Криму рух кримськотатарських жінок за емансипацію, а її прогресивний ентузіазм став прикладом для наступних поколінь.

Народилася 1886 року в Бахчисараї. З 17 років працювала з батьком у друкарні газети «Терджиман». 1905 року закінчила педагогічний ліцей і повернулася до «Терджиману». Того ж 1905 року влада дозволила випуск першого в мусульманському світі щомісячного жіночого журналу «Алем-і-нисван» («Жіночий світ») як додатку до «Терджиману»; Ісмаїл бей призначив завідувачем редакції Шефіку, яка невдовзі перетворила видання на щотижневий науково-літературний журнал для духовного розвитку й освіти мусульманських жінок. 1911 року влада без пояснень закрила журнал; спроби Шефіки поновити його 1917 року не мали успіху.

У роки революції вона ініціювала створення Кримського центрального мусульманського жіночого комітету, діяльність якого охоплювала охорону материнства і дитинства, залучення мусульманок до всіх сфер суспільної та службової діяльності. У листопаді 1917 року її обрано делегатом I Курултаю кримськотатарського народу від євпаторійського повіту. Після розгрому кримськотатарського уряду і страти Номана Челебіджихана (лютий 1918) емігрувала до Азербайджану, а після більшовицького перевороту 1920 року й розстрілу чоловіка — до Туреччини, де створила в Стамбулі Спілку кримськотатарських жінок.

Ключові деталі / Підтеми

  • Походження: дочка просвітителя Ісмаїла бея Гаспринського, виросла в родинній справі газети «Терджиман».
  • Освіта: 1905 року закінчила педагогічний ліцей.
  • «Алем-і-нисван» («Жіночий світ»): перший у мусульманському світі жіночий журнал-додаток до «Терджиману»; під керівництвом Шефіки став щотижневим науково-літературним виданням (1905–1911).
  • Емансипація мусульманок: 1917 року — скасування багатоженства, політична й соціальна рівність жінок у Криму.
  • Кримський центральний мусульманський жіночий комітет: засновниця, захист прав жінок-мусульманок.
  • I Курултай (листопад 1917): делегатка від євпаторійського повіту; соратниця першого президента Кримської республіки Номана Челебіджихана.
  • Родина: одружилася з азербайджанським громадським діячем Юсуфом Насипбейлі (згодом прем'єр-міністром Азербайджану, розстріляним 1920 року).
  • Еміграція: Туреччина, діяльність у товаристві «Червоний півмісяць» і створення Спілки кримськотатарських жінок у Стамбулі (1930-ті).

Джерела та посилання