Авіація Чорноморського флоту¶
Розвиток та бойове застосування морської (корабельної) авіації Чорноморського флоту на зорі її існування — від перших гідропланів Першої світової війни до української спадщини флотської авіації 1918 року.
Огляд (Overview)¶
Авіація Чорноморського флоту з'явилася на початку XX століття й одразу стала засобом активної морської війни. Ще до Перл-Харбора, у Першу світову війну, літаки флоту вперше в історії війни на морі здійснили повітряний наліт на ворожу базу. Особливу роль відігравали гідроплани корабельного базування, що могли злітати й сідати скрізь, де є вода, а також гідроавіаносці — кораблі, з яких на воду спускали поплавцеві літаки. Серед піонерів морської авіації — українець Всеволод Марченко, чиє ім'я, попри перемоги, залишилося забутим.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Перші повітряні нальоти на морі: 24 січня 1916 року корабельна авіація Чорноморського флоту здійснила масований наліт бомбардувальників на турецький вугільний порт Зонгулдак — стратегічно важливий об'єкт постачання палива для німецької та турецької ескадр. За мірками Першої світової це дорівнювало авіанальоту на нафтовий термінал.
- Досвід 1915 року: гідролітаки корабельного базування ЧФ уже в 1915-му бомбардували сам Царгород (Стамбул). Під час рейду на Зонгулдак з гідроавіаносців «Император Александр І» та «Император Николай І» на воду спустили 14 поплавцевих гідропланів, які скинули майже 400 кг бомб; одна влучила у вугільний транспорт «Ірмінгард», що пішов на дно.
- Гідроавіаносці: до складу флоту входили авіаносці «Александр І», «Николай І», «Алмаз» та експропрійовані румунські «Імператор Троян», «Дакія», «Принцеса Марія», «Король Кароль». Після 1917 року сім таких авіаносців зниклої імперії перейшли у спадок новонародженій Українській державі.
- Конструктор Григорович: «королем» гідролітаків вважався киянин Дмитро Григорович, випускник КПІ; апарати його конструкції позначалися літерою «М» (морський).
- Перша торпедна атака літака підводним човном: під час повернення з рейду на Зонгулдак авіаносну групу атакувала німецька субмарина UB-7; її торпеда пройшла мимо й лише пошкодила поплавець літака (один з літаків вів лейтенант Марченко).
- Всеволод Марченко (1890–1938): пілот авіації ЧФ, уродженець Поділля; 1915 року закінчив Одеську флотську авіашколу. Організатор і командир усієї гідроавіації в армії Колчака (подяка наказом від 2 вересня 1919 р.), згодом — інструктор в Іспанії та учасник іспанської Громадянської війни на боці франкістів; загинув 3 жовтня 1938 року поблизу Альканіса.
Суперечності та відкриті питання¶
- Стаття публіцистична й не наводить посилань на архівні документи щодо точної кількості та назв усіх авіаносців, що перейшли до України 1918 року; ці дані варто звірити з документами ЦДАВО України.
- Належність Всеволода Марченка до української історії пам'яті залишається маловивченою — джерело констатує забуття його імені в Україні.
Джерела та посилання¶
- Під чужими прапорами — вихідне джерело: газета «Кримська світлиця», 2018, вип. №43, автор Валерій Верховський.
- Чорноморський флот — ширший контекст історії флоту, до якого належала описана авіація.
- Катастрофа над Сивашем (авіакатастрофа Ан-24, 1978) — пізніший епізод авіаційної історії Криму та Чорномор'я.
- Крим у складі Української Держави (1918) — контекст успадкування Чорноморського флоту (зокрема авіаносців) Українською Державою 1918 року.
- Дирижабль В-12 «Победа» над Чорним морем — післявоєнні випробування дирижабля над Чорним морем (база — Севастополь, 1945) у межах історії повітроплавання флоту.
- Зв'язки України та Криму у ХХ столітті — ТАПУК (Товариство авіації та повітроплавання України і Криму, Харків, 1923) як ланка авіаційного зв'язку півострова з Україною.
- Надзвукова авіація в Криму — історія випробувань перших надзвукових винищувачів на кримських аеродромах.
- Олег Соколовський — київський льотчик-випробувач, який уперше подолав швидкість звуку над Кримом.