Перейти до змісту

← На головну

Мечеті південного сходу Криму (на малюнках і літографіях)

Три мечеті південно-східного Криму — Карагозька, Колецька та мечеть хана Узбека (1314 р.) — пам'ятки середньовічної кримськотатарської архітектури періоду Золотої Орди, що були зафіксовані в малюнках і літографіях феодосійських художників Вікентія Руссена (1840-ві рр.) та Костянтина Богаєвського (1920-ті рр.). З трьох мечетей до наших днів збереглася лише мечеть хана Узбека — найдавніша збережена мечеть Криму.

Огляд (Overview)

Південний схід Криму (Старий Крим / Солхат, Феодосія / Кефе) був центром мусульманської культури півострова в середньовіччі. Солхат у XIV ст. порівнювали з Дамаском, а Кефе називали «Кучук-Істамбул» (малий Стамбул). Зі зміною влади (Російська імперія, потім СРСР) більшість мечетей було зруйновано. Загалом у Криму було понад тисячу мечетей. Завдяки художникам Руссену та Богаєвському зберігся візуальний літопис трьох із них.

Ключові деталі / Підтеми

  • Карагозька мечеть: розташовувалася в селищі Карагоз (після 1948 р. — Первомайське Кіровського району). Літографія Руссена 1843 року зображує прямокутну будівлю з традиційним черепичним дахом у формі купола та мінаретом; типовий приклад османської архітектури періоду Золотої Орди. На акварелі Богаєвського (1920-ті) мінарет уже без верхівки. Розібрана за радянських часів — залишилися лише фундаменти.

  • Колецька мечеть (Колеч-Мечеть): розташовувалася в селищі Колеч (нині — південна частина села Новопокровка Кіровського району). Зразок османської архітектури періоду Золотої Орди. Відремонтована близько 1917 року, зруйнована під час Громадянської війни. У 1950-х роках, у процесі перепланування села Покровка, мечеть остаточно розібрали. Збереглася лише на малюнках олівцем Руссена (ескізи до літографій) та акварелях Богаєвського.

  • Мечеть хана Узбека (1314 р.): найдавніша збережена мечеть Криму, розташована в Старому Криму. Має прямокутну форму з двоскатним черепичним дахом (характерно для мечетей Анатолії) та унікальний вхід — кам'яну нішу, що обрамляє дерев'яні різьблені двері. На малюнках Руссена — у значно гіршому стані (розбите подвір'я, зруйнована верхівка мінарета, руїни медресе). Відреставрована в ХХ ст., нині приймає туристів. У 1926 р. на її території проводилися археологічні розкопки за участю К. Богаєвського.

  • Значення образотворчого мистецтва: роботи Руссена та Богаєвського — одне з небагатьох джерел інформації про середньовічний Крим. Завдяки цим двом художникам збереглася візуальна історія кримськотатарської архітектурної спадщини, яка інакше була б назавжди втрачена.

Джерела та посилання