Перейти до змісту

← На головну

Майкл Муркок

Майкл Муркок (Michael Moorcock, нар. 1939, неподалік Лондона) — британський письменник-фантаст і рок-музикант, автор циклу «Хроніки Хокмуна» в жанрі технофентезі. У циклі з семи романів про герцога Доріана Хокмуна дія частково відбувається в Криму — Сімферополь, Керч, Чорне море та вигадана «Укранія» з культом Шаленобога (натяк на сталінізм). В українському середовищі після виходу перекладів отримав жартівливе прізвисько «Микола Мурко».

Огляд (Overview)

Майкл Муркок — один із найвпливовіших британських письменників-фантастів другої половини XX століття. Народився 1939 року неподалік Лондона. Крім літературної діяльності, відомий як рок-музикант (учасник гурту Hawkwind, власний проєкт Michael Moorcock & The Deep Fix). Автор багатотомних фентезійних циклів, серед яких найвідоміші — сага про Вічного Воїна (Елріка з Мелнібоне) та «Хроніки Хокмуна».

Цикл «Хроніки Хокмуна» (The History of the Runestaff) складається з семи романів, написаних у жанрі технофентезі — поєднанні класичного фентезі (мечі, замки, магія) з науково-фантастичним антуражем (постапокаліптичне майбутнє після ядерної війни, психотронна зброя). За оцінкою автора статті Валерія Верховського («Кримська світлиця», 2017, № 40), цикл писався як «не дуже серйозний», а наприкінці деякі рецензенти визнали його авторською самопародією.

Крим у «Хроніках Хокмуна» постає у фантасмагоричному, майже невпізнанному вигляді, проте топоніми й реалії свідчать про свідоме звернення автора до кримської тематики. У романі «Оберіг Шаленобога» герої подорожують через Сімферополь (зображений як портове місто), перепливають Чорне море, опиняються біля Керчі та прямують до «Укранії» — вигаданої країни, де панує культ Шаленобога (прізвище правителя Стальников — прозорий натяк на сталінізм).

Ключові деталі / Підтеми

  • Біографія: народився 1939 року неподалік Лондона; британський письменник-фантаст і рок-музикант; в українському читацькому середовищі — «Микола Мурко».
  • Цикл «Хроніки Хокмуна»: сім романів у жанрі технофентезі; дія відбувається в постапокаліптичному майбутньому після «Трагічного Тисячоліття» (ядерної війни); головний герой — герцог Кельнський Доріан Хокмун.
  • Сюжетна лінія: Хокмун — бранець Гранбретанії; йому вживлено «Чорний Камінь» у лобову кістку — засіб контролю, що карає болем за непослух і транслює все побачене поневолювачам; герой вирушає викрасти Ісольду, дочку графа Браса, але закохується в неї; таємничий Лицар у Чорному та Золотому приходить на допомогу.
  • Крим у романі «Оберіг Шаленобога»: герої прибувають до портового Сімферополя на вітрильнику з турецького Зонгулдака; полонений пірат Коріантум родом із Керчі, де найнявся на корабель 11 березня — у «день коня за керченським календарем»; подорож Чорним морем поблизу Керченської протоки.
  • «Укранія» та Шаленобог: вигадана країна, куди прямують герої через «Пульсуючий міст» — споруджений світловими променями артефакт зниклої цивілізації; Шаленобог — людина на прізвище Стальников (натяк на сталінізм), що править за допомогою психотропних речовин і психотронних засобів, перетворюючи підданих на маріонеток-біороботів.
  • Жанрова специфіка: технофентезі — поєднання варварства й технологій, дослідження темних граней людської натури засобами машинної цивілізації; автор писав цикл як «не дуже серйозний», що переріс у самопародію.
  • Крим у творі: зображений письменником Крим має дуже мало спільного зі справжнім — Сімферополь не є портовим містом, географія умовна; це радше символічне використання кримських реалій у фантастичному контексті.

Джерела та посилання

  • Крим у творах іноземної літератури: День коня за керченським календарем — стаття Валерія Верховського в газеті «Кримська світлиця» (2017, № 40), основне першоджерело про Муркока та «Хроніки Хокмуна».
  • Сімферополь — адміністративний центр Криму, що у романі зображений як портове місто.
  • Жуль Верн і Крим — ще одна стаття рубрики «Крим у творах іноземної літератури» про відображення Криму в іноземній літературі.
  • Беріл Бейнбрідж — стаття тієї ж рубрики про британську письменницю та роман «Майстер Джорджі» (Кримська війна).
  • Браян Ґарфілд — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та роман «Золото Колчака» з кримським сюжетом.
  • Джаспер Ффорде — стаття тієї ж рубрики про валлійського письменника-фантаста та роман «Справа Джен» з альтернативною Кримською війною.
  • Джордж Фрейзер — стаття тієї ж рубрики про шотландського письменника та цикл про Гаррі Флешмена (Кримська війна, втеча з полону).
  • Колін Маккалоу — стаття тієї ж рубрики про австралійську письменницю та зображення Мітридата/Боспору/Пантікапею в «Володарях Риму».
  • Луї Буссенар — стаття тієї ж рубрики про французького письменника-белетриста та роман «Зуави з Малахова кургану» про Кримську війну.
  • Марк Твен — стаття тієї ж рубрики про американського письменника, який відвідав Крим у 1867 р. та описав враження в книзі «Простаки за кордоном» (бестселер 1869 р.).
  • Гарольд Лемб — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та «козацький цикл» про козака Кліта (Кримське ханство, вплив на Роберта Говарда).
  • Генріх Белль — стаття тієї ж рубрики про німецького письменника-лауреата Нобелівської премії та його кримський фронтовий досвід (1943).
  • Андрій Щекун — головний редактор газети «Кримська світлиця», у якій опубліковано статтю про Муркока.