Перейти до змісту

← На головну

Блокада Криму (1918)

Економічна (митна) блокада Криму Українською Державою гетьмана Павла Скоропадського влітку–восени 1918 року — інструмент тиску на Кримський крайовий уряд задля приєднання півострова до України на правах автономії.

Огляд (Overview)

У 1918 році Українська Держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським прагнула приєднати Крим, який перебував під контролем створеного за згодою німецького командування Кримського крайового уряду на чолі з генералом Сулейманом Сулькевичем. Після провалу дипломатичних спроб і ворожої позиції кримського уряду український міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко ініціював «митну війну» — повне припинення руху товарів, залізничного й морського сполучення, торгівлі та поштового зв'язку. Блокада спиралася на глибоку економічну залежність півострова від материкової України й призвела до дефіциту продовольства, зростання цін та гнилля врожаю. Під тиском насамперед власних промисловців, садівників і самоврядування уряд Сулькевича змушений був погодитися на переговори. Блокаду тимчасово послаблювали (18 вересня) і остаточно зняли 15 листопада 1918 року, хоча повноцінна угода про автономію Криму так і не була реалізована через падіння Гетьманату.

Ключові деталі / Підтеми

  • Ініціатор: Дмитро Дорошенко, міністр закордонних справ Української Держави; політичне керівництво — гетьман Павло Скоропадський.
  • Початок: фактично ще у червні 1918 (заборона ввозу продуктів до Криму Північною Таврією); за іншими даними — з ініціативи Міністерства фінансів 7 липня; масштабна «митна війна» — середина серпня 1918 р.
  • Механізм: припинення руху товарів, морської та залізничної комунікації, торговельних операцій, поштового зв'язку (крім постачання німецьких залог).
  • Наслідки для Криму: картки на хліб у Сімферополі, загроза голоду в Севастополі, підскочення цін, гнилля овочів через брак тари й цукру, спалахи холери, тиск місцевого самоврядування на уряд Сулькевича.
  • Зняття: 18 вересня 1918 — тимчасове призупинення митної війни задля переговорів (за згоди гетьмана); 15 листопада 1918 — остаточне зняття ембарго Радою Міністрів.
  • Переговори: восени 1918 року в Києві; результат — проєкт «Головні засади з'єднання Криму з Українською Державою» (9 жовтня 1918), не реалізований через відмову кримської сторони та падіння Гетьманату.
  • Міжнародний вимір: німецьке командування спочатку підтримувало статус-кво (Крим і Україна як сателіти), згодом (після літніх невдач Німеччини на Заході) поступилося планами гетьманату; телеграма Ґренера до Лизогуба прискорила переговори.

Суперечності та відкриті питання

  • Дата початку блокади подається по-різному: стаття наводить і червень 1918 (заходи Північної Таврії), і 7 липня 1918 (ініціатива Міністерства фінансів), і середину серпня 1918 (початок «митної війни» за наполяганням Дорошенка).
  • Чи відбулася наприкінці грудня 1918 року митна конференція в Сімферополі (з огляду на повернення УНР) — джерело не дає відповіді.

Джерела та посилання