Перейти до змісту

Походження назви руські в Криму

Походження назви «руські» у Криму — це феномен збереження давньої самоназви українського етносу («руські люди», «русини») серед нащадків переселенців XVIII–XIX століть та її поступової трансформації під впливом російської та радянської імперської пропаганди.

Огляд

Історично етноніми «руський», «люди руські», «народ руський» вживалися на позначення українського населення та православної людності Київської Русі та Великого Князівства Литовського. У джерелах XVII століття (зокрема під час Переяславської ради 1654 р.) посли від «народу руського» їхали до московського царя, а Чорне море на давніх мапах часто позначалося як «Руське море». Переселенці з українських губерній, що потрапили до Криму в другій половині XVIII ст. (за часів Катерини ІІ), принесли із собою цю давню самоназву. Проте внаслідок системної русифікації, відсутності українських шкіл та поширення радянського міфу про «російський Крим» народна пам'ять сприйняла слово «русские» як відповідник традиційного «руські», витіснивши етнонім «українці» на позначення лише пізніших хвилин мігрантів (після 1954 року).

Ключові деталі / Підтеми

  • Історична традиція етноніма «руські»: Поняття «руські люди» походить від назви Київської Русі та концепції «України-Руси» (за М. Грушевським). Нащадки давніх українських поселенців Західного Криму (зокрема у смт Чорноморське) зберегли чистоту української мови, побутові традиції, страви (борщ, голубці, вареники) та пісні, але продовжували називати себе «людьми руськими».
  • Розмежування «місцевих» та «нових» українців: Давні україномовні жителі Криму сприймали етнонім «українці» як термін, що стосується виключно переселенців другої половини XX століття (які прибули після передачі Криму до складу УРСР у 1954 р.). Натомість себе вони вважали автохтонними «руськими людьми», котрі живуть у селах та селищах від XVIII ст.
  • Вплив державної адміністрації та зросійщення: Заміна національної свідомості відбувалася також через примусовий перевід державних службовців і залізничників на російську мову (наприклад, усна історія про службовця на Волзі, який заборонив дітям говорити українською та наказував називати його «тятей»).
  • Спроби виправлення термінології: Дослідники та публіцисти (зокрема О. Пугач у газеті «Кримська світлиця») наголошують на необхідності відновлення історичної справедливості та повернення до поняття «Україна-Русь», що допомагає подолати штучні термінологічні викривлення.

Джерела та посилання

  • Руські люди Криму — Вихідна стаття Ольги Пугач («Кримська світлиця», 2016, № 33), що описує феномен самоідентифікації у Чорноморському.
  • Автохтонне українське населення Криму — Концепція давнього заселення Криму українськими селянами та ремісниками.
  • Чорноморське — Населений пункт Західного Криму, де зафіксовано вживання традиційної самоназви «руські люди».
  • Ольга Пугач — Дослідниця етноніміки та етнографії україномовного населення Криму.