Шахін Герай¶

Шахін Герай — останній кримський хан (1777–1783), представник династії Гераїв. Прийшов до влади за сприяння Російської імперії, провадив реформи на російський манер, але був скинутий повстанням 1782 року. Зрікся влади 1783 року, помер у засланні на острові Родос.

Огляд (Overview)¶

Шахін Герай належав до роду Гераїв, народився в Адріанополі (Едирне). В юності відвідав Європу, знав французьку, російську, грецьку, італійську та турецьку мови. Після проголошення незалежності Кримського ханства, передбаченої Кючук-Кайнарджийською угодою, правителем став Девлет Герай, а Шахін отримав титул калги. Перебування в Петербурзі з дипломатичною місією та прихильне ставлення високих осіб імперії вплинули на його світогляд — Шахін став провідником російського впливу в Криму. Катерина ІІ в листуванні з Вольтером описувала його як «кримського дофена — найлюб'язнішого з татар; гарного, розумного, не по-татарському освіченого, складає вірші, прагне все побачити й пізнати».

Ключові деталі / Підтеми¶

Прихід до влади: очолив ногаїв Кубані; 1777 року за сприяння Росії зійшов на бахчисарайський трон.
Реформи: адміністративно-управлінські, одяг за петербурзькою модою, жорстокі страти опозиціонерів.
Повстання 1782 року: 1780 року ногайці відмовилися підкорятися; 1781 року мурзи скаржилися в Петербург (ігноровано); 1782 року повстання скинуло Шахіна — на троні ненадовго всівся брат Бахадир Герай, ханська гвардія перейшла на бік повсталих. Шахін утік до окупованої Росією Керчі.
Повернення за допомогою Росії: Бахадир Герай звернувся до Стамбула; Туреччина проголосила ханом Махмуд Герая в Кафі. Шахін звернувся до Катерини — два російські полки без опору через Перекоп увійшли до Карасубазара, полк пішов на Кубань. Шахін повернувся до Бахчисарая, але ненадовго.
Зречення та вигнання: 1783 року зрікся влади; отримав вибір: 200 тисяч карбованців щорічної пенсії або вигнання в кайданах (обрав пенсію). Мешкав у Таганрозі, Калузі, Воронежі; 1787 року перебрався до Туреччини, де висланий на острів Родос і невдовзі страчений.
Фрегат «Шахін Герай»: через 24 роки в турецькому флоті став до ладу однойменний фрегат; 1811 року в російсько-турецькій війні 1806–1812 років став трофеєм росіян і далі служив у складі Чорноморського флоту під тією ж назвою.

Джерела та посилання¶

Король і хан — стаття Валерія Верховського в газеті «Кримська світлиця» (2018, № 49), основне першоджерело.
Станіслав Понятовський — останній польський король, паралель долі якого описано в джерелі.
Король і хан (концепт-сторінка) — сторінка, присвячена паралелі доль двох монархів.
Чорноморський флот — фрегат «Шахін Герай» служив у складі Чорноморського флоту після 1811 року.
Білогірськ — Карасубазар (нинішній Білогірськ), через який російські війська увійшли 1782 року.
Андрій Щекун — головний редактор газети «Кримська світлиця», у якій опубліковано джерело.