Перейти до змісту

← На головну

Батальний живопис козацької доби

Батальний живопис козацької доби — жанр образотворчого мистецтва (живопис та графіка), присвячений художній реконструкції та відтворенню історичних битв, воєнних походів, побуту й постатей українського козацтва XVI–XVIII століть.

Огляд

Оформлення батального живопису на тему козаччини як окремого академічного та художнього напряму відбулося наприкінці XIX — на початку XX століття. Засновниками цього руху виступила група молодих українських митців — вихованців Петербурзької Академії Мистецтв (Микола Самокиша, Сергій Васильківський, Порфирій Мартинович, Опанас Сластіон) під інтелектуальним керівництвом письменника й історика Данила Мордовця та дослідника Дмитра Яворницького.

Ключові деталі

  • Видавничі проєкти та альбоми: Вражаючим здобутком напряму стали альбоми «Из украинской старины» (1900, ілюстрації М. Самокиші та С. Васильківського, текст Д. Яворницького) та «Мотивы украинского орнамента» (1902).
  • Основоположник жанру: Микола Самокиша створив монументальний цикл робіт з історії козацьких воєн, серед яких:
  • «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва у 1648 р.» (1929)
  • «Бій під Жовтими Водами» та «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930)
  • «Бій Івана Богуна під Монастирищем 1653» (1931)
  • «Похід запорожців на Крим» (1934)
  • «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» (1934)
  • «Кость Гордієнко нищить драгунів Кемпеля»
  • «Богун під Берестечком», «Запорожці обідають» та «Козаки на чатах».
  • Художні особливості: Батальному живопису козацької доби притаманні динамічність і багатофігурність композицій, майстерне поєднання баталістики з анімалістичним жанром (зображення коней), прискіплива точність у відтворенні зброї, одностроїв та козацьких прапорів.
  • Ідеологічне протистояння: Як російська імперська, так і радянська мистецтвознавча критика намагалися замалчувати або дискредитувати національно-визвольний підтекст творів, вимагаючи від художників замість героїзації козаччини зображувати «приєднання України до Росії».

Джерела та посилання