Василь Сокорнов¶
Василь Никандрович Сокорнов (27 лютого 1867 — 1946) — видатний кримський фотохудожник, пейзажист, автор фотосерії «Виды Крыма» та ілюстратор 1-го тому фундаментальної праці Левка Симиренка «Кримське промислове плодівництво».
Огляд (Overview)¶
Василь Сокорнов — один із перших майстрів художньої та пейзажної фотографії південного узбережжя Криму, чиї світлини зберегли первозданний вигляд міст-курортів, гірських ландшафтів та садиб на межі XIX–XX століть. Здобувши визнання та золоту медаль на виставці в Парижі за ретуш та розфарбування фотопортрета, Сокорнов через захворювання на сухоти переїхав до Алушти, де присвятив своє життя фотофіксації кримської природи та архітектури. Значна частина його робіт поширювалася на поштових листівках і в популярних ілюстрованих виданнях («Нива», «Солнце Росії», «Открытое письмо»). Вирішальну роль у збереженні імені фотомитця відіграв помолог Левко Симиренко, який залучив його високохудожні пейзажі для ілюстрування свого наукового опису кримського садівництва. Дослідженням життєпису та збереженої спадщини Сокорнова займався симиренкознавець Петро Вольвач.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Біографія та навчання:
- Народився 27 лютого 1867 року в селі Василівському Шубського повіту Володимирської губернії.
- Навчався у Лушниківському училищі Острогозького повіту Воронезької губернії, де виявив хист до живопису.
- Був вільним слухачем відділу живопису Петербурзької академії мистецтв (через брак коштів для стаціонарного навчання) і паралельно працював ретушером у відомій фотомайстерні Пазетті.
- Отримав золоту медаль на міжнародній виставці в Парижі за високохудожньо відретушований та розфарбований фотопортрет доньки заможної людини.
- Переїзд до Криму та фотомайстерність у Алушті:
- Через холодний столичний клімат захворів на сухоти й за сприяння Товариства допомоги молодим художникам переїхав на лікування до Алушти, де мешкав у вдови Стаковської.
- Намагався малювати та продавати етюди місцевих краєвидів, але згодом помітив великий попит на поштові листівки з кримськими пейзажами та обладнав власну фотолабораторію.
- За підтримки часопису «Солнце Росії» у 1902 році видав фотоальбом «Виды Крыма», який здобув популярність у Російській імперії та європейських країнах.
- Здійснював виснажливі піші експедиції з громіздким фотоприладдям по Південнобережжю Криму: околицях Ялти, Алушти, Сімеїза, Бахчисарая та Севастополя.
- Співпраця з Левком Симиренком:
- Світлини Сокорнова використовувалися Левком Симиренком для ілюстрування 1-го тому праці «Кримське промислове плодівництво» (1912 р.), де автор висловив йому офіційну вдячність.
- Особисто перетинався з Симиренком на виставках у Сімферополі, Санкт-Петербурзі, Парижі та під час мандрівок Кримом.
- Втрата спадщини та останні роки:
- У 1929 році був запрошений до фотомайстерні Кримдержвидаву в Ялті (вул. Масандрівська, 24).
- У 1931 році передав Кримдержвидаву 1300 негативів кримських краєвидів, які згодом були втрачені у радянських видавничих нетрях через відсутність інтересу чиновників до пейзажної спадщини.
- Напередодні Другої світової війни відібрав 25 найкращих пейзажних негативів для передачі Академії живопису у Ленінграді, але передачу зірвав початок війни.
- Помер у 1946 році на 80-му році життя, похований на старому цвинтарі в Алушті.
- Музейна колекція:
- У 1946 році подарував частину своєї збірки Алупкінському музею, але у повоєнні роки близько 30 % робіт зникло.
- У Ялтинському краєзнавчому музеї збережено колекцію з понад 70 оригінальних світлин майстра.
Джерела та посилання¶
- Хранитель первозданного Криму — стаття Петра Вольвача у газеті «Кримська світлиця» (2017, № 29) про біографію та творчу спадщину Василя Сокорнова.
- Левко Симиренко — помолог, який використав світлини Сокорнова в ілюструванні праці «Кримське промислове плодівництво».
- Петро Вольвач — симиренкознавець та дослідник, який відродив пам'ять про фотохудожника.
- Кримське промислове плодівництво (книга) — фундаментальна монографія з ілюстраціями Василя Сокорнова.
- Ялта — місто Південнобережжя, де діяла фотомайстерня Кримдержвидаву та зберігається колекція світлин у краєзнавчому музеї.