Перейти до змісту

← На головну

Інфраструктурні проєкти в Криму

Розвиток економічного та рекреаційного потенціалу Криму значною мірою залежав від своєчасного впровадження новітніх інноваційних проєктів та сучасних конструкторських рішень у різних сферах життєдіяльності півострова — від залізничного транспорту до санаторно-курортного будівництва.

Background

Огляд (Overview)

Значні зусилля та матеріальні ресурси вкладалися у становлення сфери лікувально-оздоровчого туризму, розгалуження залізничної мережі, будівництво промислових потужностей. У фондах Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України) зберігається чимало документів, що утворилися в результаті діяльності провідних науково-дослідних, проєктних, конструкторсько-технологічних організацій та конструкторських бюро. Частина фондів архіву присвячена проєктам кримських підприємств, здравниць, об'єктів залізничної інфраструктури, розробленим за участі українських конструкторських установ.

Станом на момент публікації оцифровано лише третину дигіталізованих конструкторсько-технологічних інфраструктурних проєктів, реалізованих у Криму; решта архівних матеріалів ЦДНТА України (тисячі одиниць зберігання) очікує на оцифрування.

Ключові деталі / Підтеми

  • Залізнична інфраструктура: прокладання ділянки «Інкерман 2 – Севастополь 2» (1951), залізничної гілки «Інкерман 2 – Камишова бухта» (1969, перше місце на Всесоюзному огляді-конкурсі), розширення Севастопольського морського рибного порту. Детальніше — у розділі Севастопольський залізничний вузол та кримські залізничні гілки.
  • Санаторно-курортна інфраструктура: будинок відпочинку у Нижньому Місхорі (Ялта, 1959), санаторний комплекс «Кипарис» (Алушта) з оригінальним рамним каркасом, ліфтопідйомники шахтного типу санаторію «Сосновий гай» (Ялта). Детальніше — у розділі Санаторно-курортна інфраструктура Криму.
  • Промислова інфраструктура: Керченський металургійний завод ім. П. Л. Войкова, де апробовувалися новітні технологічні прийоми (проєкт цеху з виготовлення сталевого емальованого посуду відзначено бронзовою медаллю ВДНГ). Серед неоцифрованих матеріалів — Кримський содовий завод (Красноперекопськ), виробничо-експериментальний завод із розведення морських риб, Красноперекопське рибне господарство, дослідно-промисловий цех окису магнію, Сімферопольський міський молочний завод.

Джерела та посилання