Перейти до змісту

← На головну

Кримська (Східна) війна 1853–1856 рр. на Херсонщині

Кримська (Східна) війна 1853–1856 рр. стала тяжким випробуванням для жителів Херсонської і Таврійської губерній, на території яких розгорталися бойові дії. Херсонщина водночас потерпала від обстрілів ворожого флоту та слугувала одним із найближчих тилів російської армії, а її мешканці брали участь у 349-денній обороні Севастополя.

Огляд (Overview)

Кримська війна завдала особливих страждань населенню Херсонської і Таврійської губерній, які опинилися в зоні бойових дій. Край одночасно виконував роль театру воєнних дій (обстріли прибережних населених пунктів) і найближчого тилу, де зосереджувалися людські й матеріальні резерви російської армії. Жителі губерній стали безпосередніми учасниками головної події війни — оборони Севастополя.

Ключові деталі / Підтеми

  • Передумови та розгортання бойових дій: проти 82-тисячної армії генерала М. Д. Горчакова рушила майже 150-тисячна армія Омар-паші. 18 листопада 1853 року в Синопській битві турецький флот був розгромлений ескадрою П. С. Нахімова. 3 вересня 1854 року англо-франко-турецькі війська висадилися під Євпаторією, а 14 вересня 62 тисячі іноземних вояків зі 134 гарматами підійшли до Севастополя, де оборону очолили В. О. Корнилов і П. С. Нахімов.
  • Обстріли та спроби десанту (жовтень 1855): англо-французький флот піддав бомбардуванню населені пункти Херсонської губернії на березі Дніпровського лиману — Станіслав і Широку Балку. На Азовському узбережжі від ворожих обстрілів постраждав Генічеськ та населені пункти на Арабатській стрілці. Окрім цього, відбулося руйнівне бомбардування Одеси противником та невдалі спроби десантів біля Арабата й Генічеська. Від обстрілів з кораблів були пошкоджені Великі Мітридатські сходи в Керчі.
  • 349-денна оборона Севастополя: жителі Херсонської губернії (зокрема Херсона) і Таврії стали учасниками головної події війни — 349-денної оборони Севастополя. Серед її уславлених героїв був матрос-розвідник Петро Кішка, чиє українське походження та прізвище імперська історіографія викривила на «Кошка». Учасниками були також херсонці — офіцери флоту, випускники Херсонського училища торговельного мореплавства, члени Товариства вільних матросів з Херсона й Олешок.
  • Полонені шкіпери і матроси Чорноморського флоту: у списках захоплених у полон англійцями зафіксовані українські моряки (наприклад, вільний штурман Костянтин Масловський, матрос Василь Якименко та інші), багато з яких згодом були звільнені.
  • Політичний контекст: поразки переконливо показали технічну відсталість імперії. Микола I помер (отруївся, не витримавши сорому). На престол зійшов молодий Олександр II, який започаткував у державі кардинальні реформи.
  • Участь у Чорноморському флоті: особливо значною була частка херсонців на Чорноморському флоті, екіпажі якого після затоплення суден билися на севастопольських бастіонах.
  • Херсонщина як тил: край виявився одним з найближчих тилів. З артилерійських складів у Херсоні лише в 1854 році надійшло до Севастополя 6 тисяч пудів пороху. Чавуноливарний і механічний завод Вадона у Херсоні виготовив 60 гарматних лафетів для Очаківської фортеці. На населення губернії ліг основний тягар забезпечення армії продовольством, кіньми, фуражем, транспортними засобами.
  • Госпіталі та допомога пораненим: дорогами Херсонщини вдень і вночі рухалися війська на Крим, а з Севастополя йшли обози з пораненими й хворими воїнами, яким надавали допомогу в госпіталях, лазаретах і благодійних лікарнях Каховки, Берислава, Херсона та інших міст і сіл краю.
  • Архівні документи війни: збереглися первинні архівні матеріали Державного архіву Херсонської області — списки шкіперів і матросів Чорноморського флоту, захоплених у полон англійцями (від 13 серпня 1854 р.), приписи головнокомандувача Південної армії херсонському цивільному губернатору про евакуацію та рапорти про появу ворожої ескадри у Дніпро-Бузькому лимані поблизу с. Станіслава (від 10 листопада 1855 р.), а також метричні книги про смерть воїнів у госпіталях.
  • Тягар постачання на українські губернії: саме на українські губернії припав основний тягар забезпечення армії паливом і продовольством; селяни прикордонних губерній несли цілодобові караули, з них формувалося ополчення, на Херсонщині зосереджувалася резервна армія. На Карантинному острові (Херсон), у Голій Пристані та поблизу дніпровських переправ збудували ретраншементи, а на заводі Вадона виготовляли лафети для гармат.
  • Військові шпиталі та сестри Гозадінови: у Херсоні, Бериславі, Генічеську, Любимівці, Олешках та інших населених пунктах діяли військові шпиталі. Серед евакуйованих з Криму були молоді вчительки — сестри Гозадінови, які назавжди залишилися у Херсоні, відкривши першу жіночу гімназію.
  • Тематична добірка документів «Бібліотечка архіву»: випуск серії «Бібліотечка архіву» Державного архіву Херсонської області присвячений подіям Кримської війни 1853–1855 рр. на Херсонщині. Ключові факти: південь України став головною базою ведення війни, у населених пунктах Херсонщини діяли військові шпиталі (частина поранених перебувала у приватних помешканнях українців), з Криму евакуювалися тисячі біженців до материкової України, більшість солдат і матросів були українцями, а сама війна пов'язала Україну і Крим як ніколи раніше.
  • Військово-технічна відсталість та поразка Російської імперії: дослідження В. Верховського висвітлює, що лише 3-4% російського війська мали нарізну зброю проти понад 33-50% у французів та британців, а флот перебував у занепаді. Поразка на Альмі (вересень 1855 р.) відкрила шлях до блокування Севастополя з тилу, що не було передбачено жодним стратегічним планом.
  • Українські з'єднання по обидва боки фронту: понад 60% сухопутного війська та екіпажів Чорноморського флоту становили етнічні українці. Водночас у складі османської армії воювали задунайські козаки під проводом Михайла Чайковського (Мехмета Садика-паші), які в лютому 1854 року звільнили Бухарест від російських військ.
  • Атака легкої бригади під Балаклавою (жовтень 1854): через помилково розтлумачений наказ генерала Реглана легка кавалерійська бригада атакувала російську артбатарею Меншикова, прорвала лінії уральських козаків і зазнала втрат (365 осіб з 600). Епізод увійшов до світової літератури та рок-музики (вірші Альфреда Теннісона, Редьярда Кіплінга, пісня Iron Maiden «The Trooper»).

Джерела та посилання