Перейти до змісту

← На головну

Павло Голландський

Павло Іванович Голландський (26 грудня 1861, станиця Аксайська Області Війська Донського — 6 лютого 1939, Сімферополь) — професор архітектури, мистецтвознавець, історик і археолог, реставратор, митець та педагог, один з яскравих представників кримської культури 1920–1930-х років. Протягом майже 20 років (1919–1939) працював на благо Криму, рятуючи архітектурні пам'ятки від руйнації та досліджуючи спадщину народів півострова.

Огляд (Overview)

Народився в козацькій родині (за сімейним переказом, прізвище походить від пращура-корабельника з Голландії часів Петра I). Освіту здобув у Новочеркаській гімназії та на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, згодом закінчив Інститут цивільних інженерів (1892). Викладав архітектуру в Київському політехнічному інституті, став професором кафедри архітектури, досліджував архітектурне мистецтво Київської Русі, брав участь у розкопках Десятинної церкви, Золотих Воріт, Софійського собору.

Під час Українських національно-визвольних змагань 1919 року опинився в кримській Балаклаві й до кінця життя не залишив півострова, попри можливість емігрувати. У Криму розгорнув масштабну діяльність з охорони пам'яток: працював у Херсонеському музеї, Центральному музеї Тавриди (хранителем та завідувачем картинної галереї), обстежив і задокументував сотні архітектурних та історичних пам'яток півострова, склав форму наукового паспорта пам'ятки. Вважається першим, хто в Криму систематично обстежив усі архітектурні пам'ятки з повними вимірюваннями.

Ключові деталі / Підтеми

  • Охорона спадщини: у 1920–1923 рр. — науковий співробітник Херсонеського музею та член Кримохісу (Кримського обласного комітету у справах музеїв, 1920–1927); з 1926 р. — науковий спеціаліст з охорони пам'яток при уповноваженому Головнауки в Криму, архітектор-археолог Кримнаркомпросу.
  • Реставраційні й обстежувальні відрядження (1923–1928): Воронцовський палац (Алупка), Ханська мечеть і караїмські кенаси (Євпаторія), Генуезька фортеця (Судак, персональний нагляд), Бахчисарайський палац (Соколина вежа, Зелена мечеть/Єшиль-Джамі), храм св. Миколая (Євпаторія), монастир Сурб-Хач біля Старого Криму.
  • Археологія: учасник розкопок архітектурних пам'яток середньовічного Солхату (Старий Крим) та Неаполя Скіфського у Сімферополі; наполягав на терміновій графічній і фотофіксації пам'яток, коли бракує коштів на реставрацію.
  • Методична спадщина: рукопис «Керівництво з технічної охорони монументальних історичних пам'яток, їхньої реєстрації та фіксації» (не опубліковано); інструкція «Технічна охорона пам'яток старовини та способи їхньої фіксації» рекомендована до друку 26 березня 1927 р.
  • Землетрус 1927 року: очолив Комісію з обстеження руйнацій та дослідження засобів відновлення зруйнованих будівель; опублікував серію праць із сейсмології (Землетрус у Криму 1927 року).
  • Проєктування і викладання: архітектор Кримконсервтрасту (від 1928) та Кримдержпроекттрасту (1931–1938), керівник майстерні; проєкти рибоконсервних заводів (Феодосія, Сімферополь, Балаклава), технікуму консервної промисловості; керував Кримським відділенням Спілки радянських архітекторів; викладав у Кримському університеті (нині ТНУ ім. В. І. Вернадського) та Кримській філії МІІКБ.
  • Переслідування: 1924 року заарештований у «справі Мойсеєва» (Севмузохіс) за звинуваченням у «контрреволюції»; слідство закрите 1926 р. за відсутністю складу злочину. 1936 року ДАІМК назвала його ремонт Бахчисарайського палацу «злочином». Помер 6 лютого 1939 р., похований на зруйнованому нині міському кладовищі Сімферополя.
  • Мистецька спадщина: альбом кримських замальовок (1927, 1932) — краєвиди Карасубазара/Білогірська, Старого Криму, Феодосії, Судака, Чуфут-Кале, Євпаторії тощо; подарований музеєві дружиною 1971 року.

Суперечності та відкриті питання

  • Реставрація Бахчисарайського палацу (1935–1936): через недостатнє фінансування (100 тис. руб.) ремонт був неповним і «майже не торкався достеменної реставрації»; ДАІМК охарактеризувала дії Голландського як «злочин», хоча сам він ще 1923 року попереджав про аварійний стан пам'ятки та наполягав на її фіксації. Оцінка його кваліфікації була поставлена під сумнів постфактум.

Джерела та посилання