Перейти до змісту

Караїми Феодосії

Караїми Феодосії — одна з найдавніших і найкорінніших громад корінного народу Криму, що понад тисячу років живе у Караїмській слободі стародавньої Кафи (Феодосії). Стаття висвітлює історію слободи, кенаси, караїмського цвинтаря, видатних діячів і відроджене свято «Ага Думпа».

Огляд (Overview)

Феодосія (середньовічна Кафа) — місто з найдавнішою караїмською присутністю в Криму. Точний час появи караїмів тут є предметом наукових дискусій, проте найраніші поховання місцевого караїмського цвинтаря датуються ХІ ст., а найстаріша частково збережена споруда міста (початок Х ст.) — синагога хозарського часу. Караїмська слобода з її вузькими вулицями під черепичним дахом «сарматка», біля мечеті Муфтій-Джамі, зберігає культурний шар тисячоліть — «геній місця» (genius loci).

19 березня 2017 р. у Феодосійському музеї старожитностей відбулася науково-практична конференція «Караїмська кенаса й караїми Феодосії» та відкрилася виставка «Скарби караїмів». Доповіді М. Б. Кізілова та Д. А. Прохорова висвітлювали історію громади, її навчальні заклади та долю в роки Другої світової війни.

Ключові деталі / Підтеми

  • Караїмська слобода й кенаса: Центральна вулиця слобідки — Караїмська — вела до кенаси на майданчику Фонтанний. Напис на сволоку (рік 5052 за караїмським календарем) вказував на вік близько 700 років; кенаса була обернена до Єрусалиму. Її знищила радянська авіабомба під час Другої світової війни. Будинок останнього скарбника Кримського ханства Веніаміна Ага зруйновано 1969 р., а вулицю Караїмську за совєтів перейменовано на Фурманова.
  • Караїмський цвинтар: Розташований на схилі гори Тепе-оба (4 га); найраніші поховання — ХІ ст. Після 1783 р. надгробки використовувалися як будівельний матеріал; з 1958 р. цвинтар системно знищували (мощення вулиць, парканів, подвір'я музею). Збереглося близько 120 надгробків із написами мовою Святого Письма.
  • Навчальні заклади: Колишня караїмська школа на початку Караїмської вулиці (для дітей і бідних караїмів); раніше існували чоловіче й жіноче караїмські училища.
  • Видатні караїми-феодосійці: міський голова Аарон Крим; його двоюрідний брат Соломон Крим — агроном, депутат Державної Думи, засновник Таврійського університету в Сімферополі та крайовий урядовець Криму 1918 р.; тютюнопромисловець Йосип Стамболі; історик і фольклорист Борис Кокенай; поет Веніамін Бабаджан (розстріляний 1920 р.). Прізвище Кефелі походить від топоніма Кефе/Кафа.
  • Свято «Ага Думпа»: Відроджене караїмське свято на основі легенди про загибель тирана Ахмет-паші біля берегів Кафи (ймовірно, кінець ХV ст.). Відзначається 1 адара; готується солодка страва «ступеч».

Джерела та посилання