Землетрус у Криму 1927 року¶

Серія потужних землетрусів, що вразила Кримське узбережжя влітку та восени 1927 року, та організована на Полтавщині кампанія збору коштів для потерпілих.

Огляд (Overview)¶

У 1927 році Кримський півострів зазнав одних з найпотужніших за магнітудою землетрусів початку ХХ століття. Перший шестибальний поштовх стався 26 червня (епіцентр у Чорному морі, південне узбережжя Криму) — без серйозних руйнувань, лише тріщини в житлових будинках і збитки до мільйона карбованців. Значно руйнівнішим виявився землетрус у ніч з 11 на 12 вересня: загинуло троє осіб, 65 травмовано, у осередку сила сягала 9 балів, зафіксовано понад 200 поштовхів (27 — лише за 11 годин). Під Севастополем на морі спостерігали стовпи диму від палахкотіння метану.

На відгуку на лихо Полтавщина розгорнула кампанію допомоги: Полтавський округовий комітет допомоги та окрвиконком закликали громадські, кооперативні й професійні організації збирати кошти та пожертви (грошима й хлібом) на поточний рахунок Округового комітету в Полтавській філії Держбанку.

Ключові деталі / Підтеми¶

Хронологія подій 1927 року: 26 червня — перший шестибальний поштовх; 11–12 вересня — головний руйнівний землетрус; восени — хвиля закликів про допомогу.
Масштаб руйнувань: ушкоджено прибережну смугу від Алушти до Севастополя, пам'ятки архітектури (Генуезька фортеця, Воронцовський палац), завали на шосе під Ореандою, селище Кікенеїз; у районі Ялти пошкоджено близько 70 % споруд; хвиля дійшла до Сімферополя й передгірної/степової частини Криму.
Організація допомоги на Полтавщині: окремо висвітлена в концепції Допомога Полтавщини потерпілим від землетрусу в Криму 1927 року — кампанія збору коштів та місячник допомоги, задокументована у Державному архіві Полтавської області (Ф. р.-363, оп. 1, спр. 715).
Масштаб збитків: загальні збитки оцінювалися в сотні мільйонів карбованців; потерпіло сотні тисяч робітників і селян Кримської республіки.

Джерела та посилання¶

Землетрус 1927 року (джерело) — публікація на основі архівної справи Державного архіву Полтавської області (Ф. р.-363, оп. 1, спр. 715) про землетрус у Криму та допомогу полтавців.
Ореанда — Маєток та селище, храм Покрови в якому зазнав пошкоджень під час землетрусу 1927 року.
Крим — це Україна (проєкт) — ширший контекст документування зв'язку Криму з Україною, в межах якого опрацьовуються архівні свідчення.
Державний архів Полтавської області — установа-зберігач первинних документів про землетрус та допомогу (Ф. р.-363, оп. 1, спр. 715).
Павло Голландський — архітектор-археолог, якого Кримський ЦВК призначив головою Комісії з обстеження руйнацій і керівником досліджень з відновлення зруйнованих будівель після землетрусу 1927 р.
Грязьові вулкани Криму — Того ж 1927 року відбулося помірне виверження грязьового вулкана Джау-Тепе на Керченському півострові.
Ластівчине гніздо — локальний наслідок 1927: замок не постраждав, але від Аврориної скелі відломився шматок у море; щілина загрожувала скелі ~40 років до реставрації 1967.