Перейти до змісту

← На головну

Гриць Божок

Гриць Божок (1890, с. Холопків на Глухівщині — 1993, Аделаїда, Австралія) — підпоручник Армії УНР, інженер-технолог, співак, педагог, командир півсотні Карпатської Січі, політв'язень, священик, публіцист, меценат, лицар Хреста Симона Петлюри й Воєнного хреста. Автор мемуарів «Українці в Єгипті», у яких описав свою втечу з Криму від денікінської армії взимку 1919–1920 рр. та перебування в таборі інтернованих українців у Єгипті.

Огляд (Overview)

Гриць Божок народився 1890 року в селі Холопків на Глухівщині. Був підпоручником Армії УНР, інженером-технологом, співаком, педагогом. У березні 1939 р. командував півсотнею Карпатської Січі. За свою діяльність зазнав ув'язнення (політв'язень), згодом став священиком, публіцистом і меценатом; нагороджений Хрестом Симона Петлюри та Воєнним хрестом.

У наведених уривках мемуарів «Українці в Єгипті» Божок згадує втечу з Криму (далі — Туреччина та Єгипет, де займався організацією інтернованих українців у таборі) разом із денікінцями. У 1922 р. переїхав до Чехії. У 1930-х рр. працював на Закарпатті, коротко виступав у театрі «Нова Сцена» в Хусті; 1939-го заарештований угорцями.

До 1944 р. викладав у сільськогосподарській середній школі на Лемківщині; з 1945 р. у Реґенсбурзі викладав в Українському технічно-господарському інституті. У 1948 р. емігрував до Австралії, жив в Аделаїді, де помер у 1993 р. Був членом НТШ в Австралії.

Ключові деталі / Підтеми

  • Втеча з Криму (грудень 1919 р.): під час відступу денікінської армії Божок опинився в Євпаторії, де панували 30-градусні морози й повні «теплушки» напівживих вояків. Захворів на тиф, дістався санаторію «Царська дача» (нині «Примор'я»), згодом — шпиталю. Евакуювався морським пароплавом із Севастополя, спостерігаючи похорони померлих за бортом.
  • Табір в Єгипті (Тель-ель-Кібір, Каїр): після прибуття до Олександрії українські старшини й інтерновані («видуженці») гуртувалися в таборі; за оцінкою Божка, щонайменше 3/4 таборовиків становили українці, ворожі «неделімським» (єдинодержавним) настроям.
  • Видання мемуарів: «Українці в Єгипті» — Реґенсбурґ: «Українське слово», 1946.
  • Зв'язок із Кримом: мемуари публікувалися уривками в газеті «Кримська світлиця» (2020, випуск № 1), що підкреслює український вимір історії півострова.

Джерела та посилання