Перейти до змісту

Збройні сили України і Криму (1921–1923)

Об'єднана військово-адміністративна структура радянського періоду, що в 1921–1923 роках підпорядковувала військові формування, морські сили та збройні підрозділи на території Української СРР та Кримського півострова під єдиним командуванням у Харкові.

Огляд (Overview)

Документи фонду 1 (опис 20) ЦДАГО України свідчать про те, що у міжвоєнний період (до остаточного заснування СРСР у грудні 1922 р. та розмежування кордонів УСРР у 1925 р.) Кримсько-Український регіон перебував під спільним військовим та політично-партіційним керівництвом зі столиці тогочасної УСРР — міста Харкова.

Основою Збройних сил України і Криму були Київський і Харківський військові округи, а також морські сили Чорного та Азовського морів. Командувачем збройних сил був Михайло Фрунзе.

Ключові деталі / Підтеми

  • Підпорядкованість та керівництво: Найвищим керівним органом Частин особливого призначення (ЧОН) УСРР і Криму була Рада у складі секретаря ЦК КП(б)У, представника ВУЧК, представника Командвійськ Укркриму та командувача ЧОН УСРР.
  • Частини особливого призначення (ЧОН): Формувалися відповідно до Положення від 10 травня 1921 року та повторного Положення від 18 жовтня 1921 року із членів і кандидатів КП(б)У, РКП(б), КСМУ та РКСМ віком від 17 до 50 років. Подрібнювалися на кадровий та міліційний склад.
  • Охорона південних морських кордонів: Збройні сили та органи ДПУ УСРР спільно забезпечували охорону Чорноморського узбережжя Криму та боротьбу з нелегальним перетином кордону і контрабандою (зокрема у Євпаторійському та Севастопольському районах).
  • Політико-виховна робота: Збереглися інструкції (наприклад, наказ № 44 від 25 серпня 1922 р. та наказ № 247 з планом із 29 тем політграмоти) щодо індивідуалізованої роботи з новобранцями-селянами з України та Криму.

Джерела та посилання