Колін Маккалоу¶

Колін Маккалоу (Colleen McCullough, нар. 1 червня 1937, Веллінгтон, Новий Південний Уельс, Австралія) — австралійська письменниця, авторка світового бестселера «Ті, що співають у терні» та 7-томної історичної епопеї «Володарі Риму». У циклі про Рим художньо відображено Мітридата Євпатора, Боспор і Пантікапей — сторінку античної історії Криму в цивілізаційному просторі Римської імперії.

Огляд (Overview)¶

Колін Маккалоу народилася 1 червня 1937 року в місті Веллінгтоні — не в столиці Нової Зеландії (звідки родом її мати), а в австралійському штаті Новий Південний Уельс. Серед предків письменниці були вихідці з племені маорі. Сім'я часто переїжджала, поки не осіла в Сіднеї. Під впливом батьків обрала медицину, навчалася в Університеті Сіднея за спеціалізацією «нейропсихологія», працювала в лікарні; 1963 року переїхала до Лондона, а 1967–1976 рр. викладала в Єльському університеті — саме тоді написала перші книжки.

Дебютний роман «Тім» вийшов 1974 року; через три роки — сага «Ті, що співають у терні», світовий бестселер, перекладений двадцятьма мовами. Бібліографія також охоплює фантастику («Символ віри третього тисячоліття»), детективний цикл про Кармайна Дельмоніко та головне для кримської теми — 7-томну історичну епопею «Володарі Риму» про останній період Римської республіки та народження імперії.

У «Володарях Риму» Крим постає як віддалена, але в цивілізаційному сенсі невід'ємна складова Римської імперії. Мітридат Євпатор об'єднав Понт і Боспор (схід Криму та частина Кубані); союзником виступив вірменський цар Тигран. Після розгрому Помпеєм у Нікополі (Понт) Мітридат відійшов до Пантікапею на Боспорі Кіммерійському, набирав нове військо (зокрема зі скіфів), змусив сина Махара покінчити з собою й планував похід на Рим північчю Евксину — через роксоланів, дельту Дунаю, даків, бессів, карданів, Драву й Саву, Карнійські Альпи. Загибель: отрута не подіяла (роками призвичаював себе до отрут); його заколов мечем галл з особистої охорони. Легенда лягла в основу багатьох творів, зокрема опери Моцарта за п'єсою Жана Расина.

Автор статті Валерій Верховський («Кримська світлиця», 2018, № 35) риторично запитує: якби переміг Мітридат, чи став би Пантікапей столицею тогочасного світу — і відповідає, що для історії цивілізації (винаходи, справедливе правління) нічого б не змінилось; завершує римським висловом: «Прагнеш миру — готуйся до війни».

Ключові деталі / Підтеми¶

Біографія: нар. 1.06.1937, Веллінгтон (Новий Південний Уельс, Австралія; не NZ); мати з NZ; предки маорі; осіла в Сіднеї; медицина/нейропсихологія (Університет Сіднея); лікарня; 1963 — Лондон; 1967–1976 — викладання в Єлі; перші книжки в цей період.
Творчість: «Тім» (1974); «Ті, що співають у терні» (через 3 роки) — бестселер, 20 мов; фантастика «Символ віри третього тисячоліття»; детективний цикл Кармайн Дельмоніко; 7-томна «Володарі Риму».
Крим у «Володарях Риму»: Крим як цивілізаційна складова Римської імперії; Мітридат Євпатор, Понт і Боспор (схід Криму + частина Кубані); союзник Тигран (Вірменія); Пантікапей на Боспорі Кіммерійському.
Конфлікт із Римом: Помпей vs Мітридат (Нікополь у Понті, трофеї, золото); план походу на Рим північчю Евксину (роксолани, Дунай, даки, бесси, кардани, Драва, Сава, Карнійські Альпи); син Махар змушений до самогубства.
Легенда про загибель: дози отрути; наказ убити дочок, дружин, наложниць і двох малолітніх синів; отрута не подіяла; убитий галлом з охорони мечем; опери/література (Моцарт, Расин).
Риторика автора статті: «якби переміг Мітридат — чи став би Пантікапей столицею»; «прагнеш миру — готуйся до війни».

Джерела та посилання¶

Крим у творах іноземної літератури: Крим проти Риму — стаття Валерія Верховського в газеті «Кримська світлиця» (2018, № 35), основне першоджерело про Маккалоу та зображення Мітридата/Боспору/Пантікапею в «Володарях Риму».
Жуль Верн і Крим — ще одна стаття рубрики «Крим у творах іноземної літератури» про відображення Криму в іноземній літературі.
Беріл Бейнбрідж — стаття тієї ж рубрики про британську письменницю та роман «Майстер Джорджі» (Кримська війна).
Браян Ґарфілд — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та роман «Золото Колчака» з кримським сюжетом.
Джаспер Ффорде — стаття тієї ж рубрики про валлійського письменника-фантаста та роман «Справа Джен».
Джордж Фрейзер — стаття тієї ж рубрики про шотландського письменника та цикл про Гаррі Флешмена (Кримська війна, втеча з полону).
Гарольд Лемб — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та «козацький цикл» про козака Кліта (Кримське ханство, вплив на Роберта Говарда).
Генріх Белль — стаття тієї ж рубрики про німецького письменника-лауреата Нобелівської премії та його кримський фронтовий досвід (1943).
Андрій Щекун — головний редактор газети «Кримська світлиця», у якій опубліковано статтю про Маккалоу.
Алессандро Дігбі (Олександр Дігбі) — архітектор Мітридатських сходів у Керчі (Пантікапей); топонім «Мітридат» пов'язаний із царем, зображеним у «Володарях Риму».
Іван Стемпковський — градоначальник Керчі; Мітридатські сходи та каплиця на горі Мітридат.
Зруйновані храми Керчі — втрачена сакральна архітектура Керчі на горі Мітридат (історичний Пантікапей).
Луї Буссенар — стаття тієї ж рубрики про французького письменника-белетриста та роман «Зуави з Малахова кургану» про Кримську війну.
Марк Твен — стаття тієї ж рубрики про американського письменника, який відвідав Крим у 1867 р. та описав враження в книзі «Простаки за кордоном» (бестселер 1869 р.).
Майкл Муркок — стаття тієї ж рубрики про британського письменника-фантаста та цикл «Хроніки Хокмуна» (технофентезі) з кримським сюжетом (Сімферополь, Керч, «Укранія»).