Перейти до змісту

← На головну

Стан сільського господарства Криму напередодні передачі Україні (1953)

Публікація у газеті «Кримська світлиця» (2017, № 5–6), яка на основі архівної довідки про стан сільського господарства Кримської області від 4 січня 1954 року та спогадів Олексія Аджубея показує катастрофічну деградацію аграрної галузі півострова після війни — одну з головних причин «нав'язування» занедбаного Криму Україні наприкінці 1953 року.

Огляд (Overview)

Стаття Петра Вольвача полемізує з міфом про те, ніби Микита Хрущов «подарував» Крим Україні з особистої прихильності. Автор стверджує, що рішення про передачу Кримської області з РРФСР до УРСР (1954) визріло після осінньої інспекційної поїздки Хрущова степовим Кримом 1953 року, коли перший секретар ЦК КПРС власними очима побачив занедбаність сільського господарства та натовпи зневірених переселенців. Ключовим доказом слугує довідка про стан сільського господарства Кримської області, підготовлена для першого секретаря ЦК КПУ Олексія Кириченка 4 січня 1954 року.

Ключові деталі / Підтеми

  • Мотивація передачі Криму: катастрофічний стан економіки та аграрної галузі змусив кремлівське керівництво (Хрущов, Маленков) «нав'язати» занедбаний війною Крим Україні, яка мала його відроджувати; цю акцію завуальовано під «братерську благодійність» до 300-ліття Переяславської ради.
  • Довідка 4 січня 1954 року: площа земельних угідь Кримської області на кінець 1953 р. — 2562,1 тис. га (в обробітку 1270,6 тис. га); порівняно з 1940 р. площа посівів скоротилася на 135 тис. га (1950) і на 35 тис. га (1953). Укладачі вилучили провальний 1950 рік.
  • Зернові та озима пшениця: урожайність зернових упала з 10,7 ц/га (1940) до 3,9 ц/га (1950); озимої пшениці — з 11,5 ц/га (1940) до 4,4 ц/га (1950). Посівні площі озимої пшениці скоротилися майже вдвічі (370 тис. га у 1940 → 195 тис. га у 1950).
  • Овочі, картопля, коренеплоди: урожайність овочевих зменшилася майже вдвічі (118,2 ц/га у 1940 → 50,9–55 ц/га у 1950–1953); площа картоплі скоротилася з 10,7 тис. га до 5,5–5,9 тис. га, урожайність — 29–30 ц/га (проти 69,4 ц/га у 1940); коренеплодів — майже втричі (42–47 ц/га); баштанних — 16 ц/га (проти 60 ц/га у 1940).
  • План уряду УРСР (квітень 1954): 7 квітня 1954 р. Н. Кальченко та О. Кириченко надіслали розгону пропозицію Г. Маленкову та М. Хрущову щодо відновлення Криму, передбачаючи розширення овочевих посівів до 18,6 тис. га, розбудову парниково-тепличного господарства та виділення 10 тис. га Кримському винтресту.
  • Садівництво та виноградарство: колись провідні галузі кримської економіки не відновили довоєнного рівня за десять повоєнних років — площа садів 12,3 тис. га (1940) → 10 тис. га (1953); промислові виноградники скоротилися до 7069 га (79,2% довоєнного рівня). Для виноробства бракувало сировини, виноматеріали завозили з України.
  • Тваринництво та кормова база: грубими кормами ферми забезпечені лише на 81%, сіном — на 3%, соковитими кормами — на 40% (доповідна записка 1954 р.); у передгір'ї забезпеченість ще нижча (Алуштинський р-н — 10%). Майже у всіх районах бракувало приміщень для худоби.
  • Державні закупівлі: область не виконувала плани заготівель; 1953 року закупівля зерна (393 тис. т) не досягла довоєнного рівня (407 тис. т у 1940); різко впали заготівлі фруктів, винограду, тютюну. Продовольство для міст доводилося завозити з України.
  • Переселенці: основна маса переселенців прибула з Росії (Волга, північні області); на їхніх присадибних господарствах трималося зростання закупівель м'яса, молока, яєць.

Джерела та посилання