Перейти до змісту

← На головну

Іван Хворостецький

Іван Федорович Хворостецький (1888–1958) — відомий український художник-пейзажист, мариніст та педагог. Його творчість відзначається глибоким національним колоритом, а кримський період початку 1950-х років став знаковим етапом відновлення його майстерності та відкриття нового напрямку — морського пейзажу.

Огляд (Overview)

Іван Хворостецький народився на Волині, навчався в Київському художньому училищі та Київському художньому інституті. Його довоєнна творчість здобула міжнародне визнання, зокрема на виставці у Венеції 1928 року, проте більшість робіт того періоду було знищено під час Другої світової війни. У повоєнний час повернувся до активної праці на Тернопільщині та здійснив творчі поїздки до Криму, які відіграли ключову роль у подоланні творчої кризи та поверненні віри у власні сили. Мистецтвознавці та колеги, зокрема Микола Глущенко, називали його «композитором музики барв» за тонке відчуття світлоповітряного середовища та колористичну культуру.

Ключові деталі / Підтеми

  • Життєвий та творчий шлях: Народився 1888 року в селі Юридики біля Почаєва. Перші кроки у мистецтві робив під керівництвом дядька-іконописця. Навчався в Києві та Петербурзі, викладав у КХІ та КІБІ. Після війни жив і працював у Почаєві, де помер у 1958 році.
  • Втрата довоєнної спадщини: У воєнні роки згоріла майже вся художня спадщина митця, вціліло лише 4 роботи, які зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві.
  • Кримський період та відродження: На початку 1950-х років Хворостецький тричі відвідав Крим (зокрема Гурзуф) у складі групи художнів-мариністів. Спілкування з колегами та унікальна природа Південного Криму допомогли йому відновити втрачену під час війни майстерність та почати працювати в жанрі кримської мариністики.
  • Художній стиль та спадщина: Його етюди та картини («Хвилі», «Морський берег», «Осінній прибій», «Артек») вражають співмасштабністю людині та гармонійним, м'яким колоритом. Тернопільський обласний краєзнавчий музей зберігає 86 його полотен, серед яких 18 присвячені Криму.

Джерела та посилання