Перейти до змісту

← На головну

Павло Тичина

Видатний український поет, перекладач, громадський та державний діяч, академік. Один із засновників Асоціації сходознавства України (1926) та активний дослідник кримськотатарської культури й літератури.

Огляд (Overview)

Інтерес Павла Тичини до кримськотатарської культури та мови зародився під впливом Михайла Коцюбинського, який захоплено розповідав йому про природу, побут і звичаї Криму. У середині 1920-х років, після переїзду до Харкова, Тичина розпочав активні сходознавчі студії, зокрема почав вивчати турецьку та вірменську мови. Отримані знання допомогли йому самостійно читати твори кримськотатарських авторів, мова яких є близькою до турецької.

У 1925 році поет уперше відвідав Крим (Алушту), де відразу почав купувати кримськотатарські книги та цікавитися життям корінного народу. Згодом він особисто познайомився з багатьма кримськотатарськими культурними діячами, сприяв публікації їхніх творів у тогочасній українській пресі та став одним із співзасновників Асоціації сходознавства України.

Ключові деталі / Підтеми

  • Сходознавчі студії та переклади: У 1926 році Павло Тичина став одним із засновників Асоціації сходознавства України (через об'єднання різних сходознавчих секцій) та увійшов до її секції перекладу зі східних мов. Вивчення східних мов (зокрема турецької) дозволило йому глибше пізнати літературу Близького Сходу та Криму.
  • Дружба з Абдуллою Лятіф-заде: Тичина підтримував близькі творчі контакти з кримськотатарським поетом Абдуллою Лятіф-заде. Він запропонував йому написати оглядову статтю про кримськотатарську літературу для журналу «Червоний шлях». У 1928 році Лятіф-заде подарував Тичині збірку «Новий саз» із дарчим підписом.
  • Захоплення фільмом «Алім»: Поет високо оцінив кіносценарій кримськотатарського письменника Умера Іпчі до фільму «Алім», над яким також працював близький друг Тичини Микола Бажан.
  • Філософія культурного діалогу: На зустрічі з кримськотатарськими поетами Павло Тичина сформулював свое бачення взаємовідносин між народами та культурами фразою: «Давайте жити, як зорі. Адже ми — зорі одного неба».
  • Дружба з Олексієм Шовкуненком та художня колекція: З 1935 року Павло Тичина підтримував близькі дружні та творчі стосунки з художником Олексієм Шовкуненком. Вони товаришували родинами та часто відпочивали разом. Шовкуненко створив два портрети поета (у 1941 та 1966 роках) та часто дарував йому свої картини. Значна частина живописної спадщини художника наразі зберігається в Літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г. Тичини в Києві, зокрема акварелі «Кримський пейзаж» та «Море біля узбережжя Криму» (обидві 1949 року), які експонуються в спальній кімнаті поета й тематично перегукуються з його поезіями «Кримського циклу» 1926 року (такими як «Ай-Петрі» та «Пляж»).

Джерела та посилання