Перейти до змісту

← На головну

Кінематографічний Крим

Кінематографічний Крим — явище регулярного використання території Кримського півострова як унікальної натурної бази, студійного центру та декораційного простору для українського, східноєвропейського та світового кіновиробництва упродовж XX–XXI століть.

Огляд (Overview)

Завдяки унікальному поєднанню природних ландшафтів (моря, гір, скель, степів, долин та реліктової рослинності), високій інсоляції та багатій архітектурно-історичній спадщині Крим здобув статус «радянського Голлівуду» та ключового знімального майданчика України.

Тут діяли потужні кіновиробничі осередки (Ялтинська кіностудія / Ялтинська кінофабрика), а також постійно працювали виїзні експедиції провідних кіностудій — Київської кіностудії ім. О. Довженка, Одеської кіностудії та Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ).

Ключові деталі / Підтеми

  • Кіностудії та організатори кіновиробництва:
  • Ялтинська кінофабрика: заснована на початку XX ст., у 1920-х підпорядковувалася Всеукраїнському кінофотокомітету, згодом тресту «Востокфильм». У 1931–1932 роках її очолював Олександр Горський.
  • ВУФКУ та українське кіно 1920-х: випускало знакові стрічки, зокрема перший кримськотатарський радянський фільм «Алім» (1926) за сценарієм Умера Іпчі.
  • Київська кіностудія ім. О. Довженка: проводила в Криму масштабні натурні зйомки пригодницьких, морських та науково-фантастичних стрічок під керівництвом видатних режисерів (наприклад, Євгена Шерстобітова).
  • Ландшафтна різноманітність та жанровий спектр:
  • Наукова фантастика та інопланетні світи: використання скелястих масивів Ай-Петрі, Капсельської долини під Судаком, Нового Світу та Новаторської архітектури «Артеку» для відтворення інопланетних пейзажів у стрічці «Туманність Андромеди» (1967).
  • Пригодницьке та морське кіно: зйомки морських глибин, узбережжя й підводних пригод у стрічках «Акваланги на дні» (1965), «Юнга зі шхуни "Колумб"» (1963), «Проект "Альфа"». Особливе місце посідає мис Тарханкут, де знімали такі класичні культові стрічки, як «Пірати ХХ століття», «Людина-амфібія», «Герой нашого часу», «Люди та дельфіни».
  • Комедії та історико-пригодницькі стрічки: епізоди фільмів «Кавказька полонянка» у Долині кам'яних привидів під Демерджі, зйомки в Судацькій фортеці та біля Ластівчиного гнізда.
  • Культурне та особистісне значення:
  • Багато митців кіно відчували глибокий зв'язок із Кримом. Режисер Євген Шерстобітов за заповітом розпорядився розвіяти свій прах над Чорним морем поблизу Судака. Організатор кіновиробництва Олександр Горський пов'язав з Ялтою перші роки життя своєї доньки, художниці Алли Горської.
  • У 2010-х роках дослідник Валерій Верховський опублікував у газеті «Кримська світлиця» низку мистецтвознавчо-історичних розвідок про кінематографічний Крим («І королі не владні наді мною», «Доля Олександра Горського» тощо).

Джерела та посилання